Протистояння двох країн давно набуло символічної форми. Це не тільки боротьба диктатури і демократії, але і битва якості з кількістю.
Нинішня ситуація на фронті призвела до того, що російська армія змушена вдаватися до все більшого нехтування якістю по багатьом напрямкам, в той час, як для України це стало одним з найбільших козирів.
Кількість людей
Зараз армії РФ залишається одне – “давити” кількістю. Для цього треба збільшувати кількість призовників, активізувати мобілізацію. При цьому часу на нормальне навчання немає, бо втрати треба поповнювати одразу. Тому військовослужбовці потрапляють на фронт не лише без бойового досвіду, але й без будь-яких мінімальних навичок.
В той же час ЗСУ робить акцент на навчанні своїх кадрів. Стандарти НАТО, тактика, стратегія – це все робить українську армію унікальною. Якщо додати те, що середній строк перебування людини в лавах бойових підрозділів з боку України в рази вищий, можна отримати уявлення різниці між українським і російським солдатом.
Командири ЗСУ не можуть дозволити собі нехтувати життям солдат не лише з моральної точки зору, але й з практичної. Російське командування може допустити такі втрати: вони для нього не катастрофічні у військовому плані.
Техніка
РФ розпочала розгортати велику кількість танків Т-54. Морально ця військова техніка застаріла, оскільки розробка моделі відбулася ще після Другої світової. Але такої техніки на озброєнні Росії багато, і це важлива перевага.
Україна може протистояти цьому сучасною технікою, яка менш вразлива і більш точна. Однак, її в українській армії мало.
