Населення курщини, яке підлягає евакуації через наступ ЗСУ, потрапило у вкрай незначне становище: цих людей планується вивозити на тимчасово окуповані території Запорізької області, де постійно відбуваються обстріли, лунають вибухи і відчувається близькість фронту. Самі евакуйовані від такої перспективи, звісно, не в захваті, воліючи, навпаки, бути переміщеними подалі від небезпечних районів.
В чому ж причина того, що Росія не хоче їх пропускати далі вглиб своєї власної країни?
Тому є аж три причини. Росія намагається:
- приховати масштаби того, що відбувається в Курській області;
- не сприяти розповсюдженню незадоволення діями влади і політикою держави;
- зберегти образ “вбивць і жорстоких тварюк”, який пропаганда так старанно “ліпить” багато років поспіль.
“Трошечки вагітні”
Ворог не хоче вивозити евакуйованих мешканців Курської області, щоб приховати масштаби того, що тут відбувається. Відомо, що в новинах досі не розкривають, наскільки серйозний наступ відбувається. Питанню приділяється якомога менше уваги, старанно роблячи вигляд, що все під контролем.
Ситуацію називають “локальним надзвичайним станом”, щоб не признавати: війна ведеться вже на території самої Росії. Звичайне, таке відкриття росіянам не сподобається, адже ризики того, що військові дії з території сусідньої держави перекинуться у власну – примарні, а із сусіднього регіона своєї країни – досить реальні.
Саме тому евакуйованих краще приховати в Запорізькій області, де і так знають, що і до чого.
Друга армія світу
Ще одна причина полягає в тому, щоб мешканці Курської області не розповідали того, як діє “друга армія світу”. Наприклад, інформація про втечу підрозділів “Ахмату”, які героїзуються і ідеалізуються в новинах, значно дискредитувала б армію РФ в очах населення. А це відбилося б і на мобілізації, і на загальній вірі у власні збройні сили.
Також влада усвідомлює, наскільки сильне невдоволення тим, що почалася війна і людям доводиться втікати з власного житла, терміново виїздити з рідних населених пунктів, буде розповсюджуватися від евакуйованих. Адже “політикою не цікавляться” ті росіяни, які на власній шкірі не відчули результатів “ блискучої геополітики” свого керівництва. Проте, стикаючись з її наслідками, незадоволення політикою Путіна зростає дуже швидко, раз і назавжди.
“Нацисти і бандерівці”
Також влада побоюється того, що переміщені особи розповідатимуть правду про українських військовослужбовців, які володіють російською мовою, нормально ставляться до цивільних і не схожі на образ божевільних дикунів, які лише і мріють вбивати росіян. “Нацисти і бандерівці” при особистому контакті виявляються нічим не гіршими за власну армію, а якщо врахувати контингент, набраний із російських вʼязниць в “другу армію світу”, то українські солдати за розвитком і поведінкою часто набагато перевершують російських. Така “правда” Росії невигідна, бо повністю руйнує міф про “вбивць”, яких треба стерти з землі.
Також РФ намагається уникнути масового переміщення евакуйованих у своїх регіонах, де вже і так є проблеми з розміщенням внутрішньо переміщених осіб. Це робиться для того, щоб не допустити гуманітарної кризи і зберегти ілюзію контролю над ситуацією.
Основне завдання Кремля зараз – забезпечити контроль над інформаційними потоками, щоб мешканці Москви та інших великих міст не зустрічалися з біженцями і не починали замислюватися про наслідки війни, яку розпочав Путін проти України, для простих росіян.
