Два роки взаємного ослаблення: зміни у світі після дворічної війни Росії та України

Напередодні сумної річниці аналітики намагаються зробити висновки і зʼясувати, які перспективи подальшого протистояння двох колишніх дружніх країн. Ситуація ускладнюється тим, що до загальної картинивійни між Росією і Україною додалися ще й конфлікти на Ближньому Сході. Отже, які висновки зробили спеціалісти?

Не кінець

Всі сходяться в одному: фіналу цієї історії найближчим роком не передбачається. Це зрозуміло з низки причин:

– Кремль не збирається припиняти військові дії;

– економічні та демографічні ресурси Росії значно перевищують противника, тому потенціалу вистачить для довгої боротьби.

Фактично, припинення війни відбудеться тоді, коли Україна не матиме більше потенціалу для протистояння, тобто (в нинішніх реаліях) – допомоги ззовні. 

Є ще один важливий фактор – економічний. Справа в тому, що економіка Росії лише набирає обертів через мілітарізацію. Протягом 2023 року ВВП країни виріс на 3,6%. Якщо порівняти це з 2,6% росту економіки в середньому по світу, можна зрозуміти, що справи тут йдуть краще середнього.

Важливо не плутати загальний рівень життя і доходів росіян з економічним ростом, бо громадяни РФ дійсно не стали жити краще. Але при цьому завдяки збільшенню військових витрат з федерального бюджету економіка приватного сектору  і розігрів внутрішнього фінансово ринку відбулися. Люди змогли отримати роботу, а бізнес почав використовувати кредити.

Проте, є і негативні моменти війни для самої Росії. Зараз в рамках так званої СВО задіяно 640 тис людей. Здебільшого це чоловіки працездатного віку, що означає в недалекій перспективі падіння демографічних показників і кадрового ресурса країни. Проте, на фоні того, що Росія отримала друге дихання в економіці, а санкції виявились неефективними, це може і не мати відчутних наслідків. 

Друга сторона

Зі сторони України теж не передбачається зміни позиції. Вона все так же звертається за допомогою до партнерів, однак, слід зазначити, що колишнього ентузіазму в підтримці вже давно немає. Натомість є ще ряд негативних факторів, які послаблюють позиції Києва:

–  Піднялась хвиля незадоволення стратегією керівництва на фоні невдалого контрнаступу 2023 року. І хоч провал викликаний здебільшого недотриманням обіцянок з поставок зброї від партнерів і побудованими Росією мільярдними лініями оборони, критика розʼїдає державні підвалини. 

– Росія і надалі проводить інформаційні кампанії, направлені на дестабілізацію ситуації в Україні. На фоні цього все поглиблюються протестні настрої громадян, а прірва між прихильниками подальшої боротьби і апологетами замороження конфлікту на будь-яких умовах, розростається. 

Більшість військових аналітиків зазначають: конфлікт дійсно зайшов у глухий кут. За невеликі населені пункти точаться довгі і кровопролитні бої. ВСУ не мають арсеналу для прориву фортифікаційних споруд, які побудували росіяни, тому сама очевидна тактика – перейти до глухої оборони. Це означає, що лінія фронту принципово не змінюватиметься, а ракетні атаки і авіаудари по містам так і продовжуватимуться. Результатом буде подальше виснаження і Росії, і України. 

Перспективи глобалізації конфлікту

В третю світову війну цей конфлікт найближчим роком теж не переросте. Тому є кілька причин:

  • Україні західні партнери виділяють озброєння дуже дозовано, навіть дозволяють іншим країнам підживлювати російську економіку і військово-промисловий комплекс. Про це свідчать окремі деталі уламків БПлА і ракет, які походять з дуже різних країн. 
  • Сучасна політична еліта не готова сидіти в бомбосховищах за примарні ідеали, тому розширення зони військових дій не допустить.
  • Україна дала Заходу час, щоб укріпити свої східні рубежі силами НАТО, тому тепер подальша доля українських територій втратила для світової спільноти свою актуальність. 

Початком третьої світової стало б застосування ядерної зброї, що випливає з втягнення до конфлікту інших учасників ядерного клубу. Попри часті меседжі стосовно цього, до такого розвитку подій поки що не готувалися ні Росія, ні Захід, ні Китай. 

Тривожні події навколо ядерних обʼєктів – Запорізької атомної та Чорнобиля – дійсно були. Підрив Каховської ГЕС також показав, що Росія готова йти на рішучі заходи з фатальними наслідками. Але вдатися до ядерної зброї – це той рубіж, за яким почнеться нова реальність, і всі учасники ядерного клубу це розуміють. 

Отже, більшість аналітиків сходяться в тому, що найближчий рік не принесе глобальних змін. Проте, стверджувати це остаточно ніхто не береться, бо наразі дійсно нікому не зрозуміло, хто стане переможцем в цій війні. Критичної переваги сил поки немає у жодної зі сторін. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *