Україна домагатиметься, щоб на липневому саміті НАТО країни ухвалили політичне рішення щодо майбутнього вступу країни до Альянсу. Київ подав заявку на приєднання до союзу у вересні минулого року, але країни-члени НАТО вже довгий час ведуть дискусію щодо того, чи варто дозволити Україні приєднатися до Альянсу. Низка західних країн наголошує, що говорити про будь-яке місце Києва в Альянсі зараз можна лише після того, як Україна переможе у війні, яку розв’язала Росія.
Київ наполягає на якнайшвидшому підтвердженні своїх прагнень до членства в НАТО, заявила посол України в Альянсі Наталія Галібаренко. «Україна хоче якогось запрошення чи принаймні зобов’язання розглянути терміни та умови нашого членства», сказала вона.
Для лідерів НАТО, які зберуться у Вільнюсі в середині липня на щорічному саміті Альянсу, питання про прагнення України до членства стане політично-делікатним пунктом порядку денного. Галібаренко, яка представляє Україну в НАТО з 2021 року, чудово це розуміє. Вона пояснює це тим, що для багатьох країн будь-яке зобов’язання з цього питання є червоною межою, тому що вони вважають, що це створює для них тягар.
“Я можу зрозуміти цю думку – я не можу її підтримати”, – сказала Галібаренко, підкресливши при цьому, що “ми реалісти, ми не наполягаємо прямо зараз, щоб нам дали членство”.
Як Київ, так і його численні союзники на східному фланзі НАТО чинять тиск на Альянс, щоб він вийшов за межі угоди 2008 року, досягнутої під час саміту в Бухаресті. У ній, зокрема, є умова – для членства в НАТО Україні потрібно отримати спочатку так званий План дій щодо членства (ПДЧ). Але останнім часом офіційні особи низки країн-членів Альянсу висунули ідею – компроміс у Вільнюсі може полягати в тому, щоб відмовитися від вимоги щодо наявності в України ПДЧ на шляху до членства.
У свою чергу президент США Джо Байден, розмірковуючи про необхідність ПДЧ для України для приєднання до НАТО, відповів, що він не підтримує ярликів.
«Я не збираюся спрощувати. Я думаю, що вони зробили все, що стосується демонстрації здатності до військової координації, але є ціле питання: чи безпечна їхня система? Це не корумповано? Чи це відповідає всім стандартам», — сказав лідер США, додавши: «Я думаю, що вони будуть. Я гадаю, що вони можуть. Але це не автоматично».
Галібаренко ж прокоментувала висловлювання Байдена так:
«Я думаю, що президент має рацію, говорячи, що ми маємо зробити велику роботу, але в інших країнах, прийнятих у союз, були свої недоліки, а деяким, наприклад, Фінляндії, довелося пропустити процес ПДЧ».
У будь-якому разі Київ продовжуватиме виступати за тісніші відносини з НАТО – при цьому визнаючи існуючі обмеження, наголосила Посол.
“Я намагаюся бути прагматичною”, – сказав Галібаренко, високо оцінивши очікуваний пакет допомоги НАТО, “план переходу оборони”, який допоможе модернізувати збройні сили України.
Посол України в НАТО вважає, що якщо Київ не отримає запрошення приєднатися до Альянсу у Вільнюсі, це буде поганим сигналом, але не «кінцем світу». «Тому не сьогодні… але тоді, можливо, завтра, наступного року у Вашингтоні, хто знає?», – сказала вона.
А буквально кілька годин тому з’явилося повідомлення про те, що Франція змінила свою позицію щодо вступу України до НАТО. Уряд країни має намір підтримати надання членства Києву, повідомляє Le Monde.
На засіданні Ради оборони у Єлисейському палаці обговорили цю можливість. Французькі політики вважають, що такий підхід дозволить посилити тиск на Росію та відбити у неї бажання продовжувати війну або, якщо конфлікт припиниться, запобігти будь-якій новій агресії.
