Презентація “мирного плана” в Україні на G20: подробиці

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган має намір презентувати власний план мирного врегулювання війни між Росією та Україною під час саміту G20, який відбудеться 18-19 листопада в Ріо-де-Жанейро. Турецький лідер сподівається запропонувати компроміс, здатний, на його думку, стабілізувати ситуацію в регіоні, повідомляє Bloomberg.


Основні положення “мирного плану”

  1. Заморожування конфлікту на лініях фронту.
    Ердоган пропонує зупинити бойові дії, зафіксувавши поточне розташування військ на фронті. Цей крок дозволить уникнути подальших втрат і створить умови для переговорів.
  2. Відтермінування вступу України до НАТО.
    Туреччина планує запропонувати відкласти це питання щонайменше на 10 років. Як компенсацію Україні обіцяють військову підтримку від Заходу.
  3. Демілітаризована зона на Донбасі.
    Для гарантування безпеки в регіоні Ердоган пропонує створити нейтральну територію, де будуть розміщені міжнародні миротворчі сили.
  4. Фокус на припиненні вогню.
    Турецькі чиновники вважають, що відкладання обговорення статусу окупованих територій дозволить зосередитися на першочерговій меті – стабільному перемир’ї.

Реакція Анкари

За даними Bloomberg, Туреччина намагається переконати Україну у важливості цього плану. Турецька розвідка попереджає, що у разі продовження бойових дій Україна може втратити ще більше територій. Тому Ердоган сподівається залучити президента України Володимира Зеленського до переговорів у Стамбулі.


Позиція Кремля

Російська влада скептично поставилася до ініціативи Туреччини. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що заморожування конфлікту за поточними лініями фронту є “апріорі неприйнятним” для Москви.

Кремль нагадує про свої умови для завершення війни, озвучені президентом Володимиром Путіним у червні:

  • Виведення українських військ із територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
  • Відмова України від прагнень до членства в НАТО.

Політичні ризики і перспективи

Пропозиція Ердогана виглядає як спроба знайти баланс між інтересами обох сторін, але її реалізація наштовхується на низку труднощів:

  • Українська позиція. Києву складно погодитися на заморожування конфлікту, яке легітимізує поточну окупацію територій.
  • Реакція Заходу. Відтермінування вступу України до НАТО може сприйматися як поступка Росії, що викличе обурення серед союзників України.
  • Російська категоричність. Кремль не готовий до компромісу, який не передбачає визнання окупованих територій частиною РФ.

Що далі?

Мирний план Ердогана, навіть якщо його буде презентовано на саміті G20, навряд чи отримає однозначну підтримку сторін конфлікту. Проте його ініціатива може стати новим поштовхом до обговорення можливих сценаріїв мирного врегулювання, яке наразі залишається недосяжним.

Чи зможе Туреччина стати посередником у цьому складному процесі, залежить від готовності сторін до діалогу. Проте нинішня ситуація на фронті та політичні настрої обох сторін свідчать про те, що мир залишається далекою перспективою.