Одним із вирішальних моментів, які стримують темпи українського контрнаступу на Запорізькому та інших напрямках, є утримання росіянами ЗАЕС в якості військового обʼєкту. Чому Росії вдалося так легко захопити цей надважливий обʼєкт, чи була це халатність з боку Києва і як тепер це владнати – далі в статті.
Злочинна халатність?
Пояснення щодо ситуації надав Дмитро Орлов – мер Енергодара. Саме в цьому місті розташована ЗАЕС. Він розповів про те, що до захоплення атомної станції дійсно зовсім не готувалися. Коли відбулось військове захоплення, це стало справжнім шоком.
Ласий шмат
Чому станція настільки важлива з мілітарної точки зору:
- Це ідеальний броньований обʼєкт, який неможливо зруйнувати через особливості конструкції, тому в ньому із 100-відсотковою гарантією можна зберігати військову техніку та арсенал. Саме так і роблять російські військові.
- ЗАЕС – прекрасна точка, з якої можна вести обстріли, напевно знаючи, що у відповідь не буде атак.
- На територію атомної станції можна не пускати представників міжнародних організацій, а ті персони, які мають доступ, не можуть прибути без завчасного попередження.
Все це практично унеможливлює контроль за діями росіян на території ЗАЕС і виключає повернення станції під контроль України військовим шляхом.
Хто винен
Важливо розібратися, хто був відповідальним за безпеку на ЗАЕС перед повномасштабним вторгненням РФ:
- державні органи обласного значення;
- державні органи у Києві;
- органи місцевого самоврядування.
Жоден з вищезгаданих органів не вжив запобіжних заходів.
Чому не діяли
Справа в тому, що Київ був впевнений на 100%: військове захоплення неможливе. Існують відповідні юридичні норми міжнародного рівня, які вважають атомні електростанції та території, що до них прилягають, територіями, де заборонено:
- проводити військові дії;
- вдаватися до збройних конфліктів;
- викликати ескалацію мілітарних дій.
Цих самих норм притримувалася і РФ. Саме тому вважалося, що вона їх не порушить, адже подібних прецедентів раніше не було, а покарання за порушення передбачалось відчутне.
Як показав час, Росія обрала політику “пан або пропав” і паралельно добре підготувалась до агресії в політичному та дипломатичному плані. Тому наслідків, які повинна була викликати така поведінка, не відбулося.
