За офіційними даними на жовтень 2023 року через війну 28 чис осіб вважаються зниклими безвісти. Якщо є підозра, що людину знайдено серед загиблих, родинам доводиться пройти довгий шлях, щоб ідентифікувати тіло і забрати його.
Іноді процес пошуків триває місяці і роки. Звістка, що знайшли тіло, часто стає повторним горем для родини і кінцем надії на повернення рідної людини.
Пошук тіл
Першим етапом стає пошук тіл. При смерті на полі бою тіло забирають інші військові або медики, але в “гарячих точках” це не завжди можливо. Іноді за тілами намагаються повертатися повторно, але якщо територію окуповано, то від цього доводиться відмовитись.
В такому випадку в силу вступають офіційні обміни між сторонами. Росія, як правило, не поспішає брати в них участь, і саме тому повернення тіл може затягнутися на місяці і роки.
Існує окремий проект Міноборони “Евакуація 200”, який офіційно виконує три функції:
- пошук загиблих;
- ексгумація;
- евакуація тіл і передача на експертизу.
Із серпня 2022 року “Евакуація 200” було названо “На щиті”. Це – трансформована частина ВГО “Народна памʼять”, яка виконувала ці самі функції ще під час І і ІІ Світової війни. Зараз їх роботу координує Управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ.
Робота на місцях, де востаннє бачили загиблих, проходить так:
- першими ділянку досліджують сапери і розчищають за необхідності від вибухівки;
- потім ведуться земельні роботи, причому радіус може варіювати від кількох метрів до кількох сотень метрів.
Пошуки далеко не завжди дають результат.
Ідентифікація
Для ідентифікації проводять ДНК-експертизу. Іноді отримання результату з вірогідністю 99,9% треба чекати кілька місяців. Для проведення потрібен не лише зразок тканин загиблого, але і когось з родичів – батьків чи дітей, з яким і співставляють це ДНК.
Зазвичай експертизи дві: основна і порівняльна. Їм передує звернення родичів до поліції за місцем проживання і подача заяви про розшук. Потім відкривається кримінальне провадження, після чого кровний родич здає свій зразок для порівняння. Якщо кровних родичів немає, то шанси ідентифікувати людину майже нульові.
Ідентифікацією в Україні займається Експертна служба МВС, яка має тільки 10 підрозділів з повноцінними лабораторіями, тому навантаження на них дуже велике. Станом на серпень 2023 року ними ідентифіковано більше 31 тис. тіл, а 3 тис. чекали своєї черги. Частково намагаються допомагати іноземні організації, наприклад, Міжнародна комісія із питань зниклих безвісти. Проте, є певні законодавчі складнощі, адже правова база визнає лише дані українських інституцій, тому зараз це намагаються змінити.
