Політики вважають “Небесний щит” самою вдалою ініціативою, направленою на збереження безпеки у західному світі. Останнім часом до нього майже щоденно приєднуються нові країни. Що він собою представляє і чи є в нього майбутнє?
Програма, на яку покладають надії
“Небесний щит” започатковано в жовтні 2022 року. Потреба виникла на фоні агресивних дій і заяв РФ на адресу Європи і європейських країн.
Справа в тому, що в системі захисту повітряного простору Європи існують певні прогалини. Про них прекрасно знають як натівці, так і росіяни та їх союзники. Проект мусить перекрити ці слабкі місця, щоб європейці не бути вразливими щодо безпілотників або крилатих ракет.
Хто приєднався
В склад партнерів програми “Небесний щит” входять:
- Велика Британія;
- Словаччина;
- Норвегія;
- Латвія;
- Угорщина;
- Болгарія;
- Бельгія;
- Чехія;
- Фінляндія;
- Литва;
- Нідерланди;
- Румунія;
- Словенія;
- Німеччина.
За останній тиждень приєднатися до проекту забажали ще дві країни: Австрія і Швейцарія. Їх долучення викликало особливо багато питань, адже членство може означати порушення статусу нейтралітету. Австрія стала першою, хто не є членом НАТО, але при цьому приєднується до “Небесного щита”.
Економія понад усе
Головна функція проекту – забезпечити надійний захист Європи з повітря, адже спільна система протиповітряної оборони буде значно дешевшою, ніж та, яку забезпечували б собі самостійно всі ці країни окремо. Саме тому проект постійно розширюється пропорційно з тим, як світ впевнюється: Росія непередбачувана і не зупиниться ні перед чим.
Розкол?
Але не всі з однаковим ентузіазмом підтримали ініціативу. Наприклад, такі члени НАТО, як Франція, Польща та Італія залишилися в стороні. Макрон прокоментував свою позицію: він вважає, що покладатися в цьому питанні на системи озброєння, які виготовляють за межами Європи – помилка. Таким чином коаліція сама готує собі проблеми в найближчому майбутньому.
На це йому відповіли, що закупки готових систем краще, ніж довгі і дуже коштовні розробки, на які просто немає часу та фінансів.