Білорусь прийняла рішення вийти з Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ) з Польщею і Чехією. Про що саме йдеться в цьому Договорі і які наслідки це матиме, читайте далі.
Суть Договора
Документ було підписано у Франції в 1990 році. Його підписали європейські країни-члени НАТО, США, а також 6 держав-членів Варшавського договору.
Згідно підписаного документу встановлювалися максимальні рівні озброєння і техніка для кожного учасника. Контролювати те, чи дотримується підписант цих вимог, повинні були інші члени договору.
Контролюються як сумарна кількість озброєнь, так і окремо кількість техніки в наступних категоріях:
- танки;
- БМП;
- артилерійські системи;
- ударні гелікоптери;
- бойові літаки.
Механізм перевірок детально прописаний в ДЗЗСЄ.
Часи змінюються
Після того, як СРСР припинив своє існування, ситуація змінилась. Також розділилась Чехословаччина, розірвано було Варшавський договір, а Німеччина обʼєдналась. Після цього кількість підписантів ДЗЗСЄ зросла до 30.
Наприкінці 90-х значна частина держав, які раніше входили до Варшавського договору, ввійшли в НАТО, що значно змінило баланс сил. Тому в 1999 році було підписано адаптований ДЗЗСЄ.
Головна відмінність між документом старого і нового зразка була така:
- 1990 рік – обмеження озброєння стосуються блоків країн;
- 1999 рік – національно-територіальних обʼєднань.
Одним із важливих пунктів цього адаптованого Договору стало те, що вводився ліміт на розміщення на території суверенних держав бойової техніки інших країн.
Як буде тепер
Після того, як Білорусь вийде з ДЗЗСЄ, Мінськ не надаватиме Польщі і Чехії інформацію про своє озброєння. Також в країну не зможуть направляти моніторингові групи з Варшави та Праги для перевірок. В той же час Мінськ буде контактуватися іншими членами ДЗЗСЄ так, як і раніше.
