Вперше після виборів новообраний Президент Фінляндії Олександр Стубб чітко висловився з приводу того, яку позицію займатиме стосовно України і Росії, перебуваючи на посту.
Друг чи ворог
Фінляндія – безпосередня сусідка Росії, тому, попри численні конфлікти між цими двома країнами, велика частина політиків і людей тут традиційно виступає за налагодження стосунків з імперією, що здатне пожвавити торгово-економічну, освітню, культурну та інші взаємодії двох держав. Саме тому під час кожних виборів цей пункт програми стає актуальним, адже може дозволити легко прийти до влади через підтримку електорату, своєчасно “вловивши” настрої громадян. З цієї причини перші виступи очільника держави особливо важливі і дають зрозуміти вектор руху країни на час каденції, яка розпочнеться з 1 березня 2024 року.
Олександр Стубб ще на посту Премʼєр-міністра Фінляндії демонстрував підтримку Києву, а протягом передвиборчої кампанії теж кілька разів торкався цієї теми. Проте, він не робив на неї ставку, як на основну. Перемогу у виборах 55-річний політик здобув у другому турі, набравши 51,6% голосів, випередивши оппонента всього на 3%.
Мук вибору немає
Заява Стубба однозначна: Фінляндія не припинятиме підтримувати Україну. Більш того, він запевнив, що відносини з російським очільником або з іншими представниками влади навіть не розглядаються, і саме так буде до того часу, поки Росія вестиме агресивну війну на чужій території. Новообраний Президент наголосив, що сьогодні ця позиція для країни полягає не лише в площині зовнішньої політики, а розглядається і як фактор власної безпеки та навіть існування.
Очевидно, що такі заяви небезпідставні, і вони підтверджуються цілим рядом факторів:
- Фінляндія постійно розширює співпрацю з НАТО;
- східні фінські кордони, що межують з Росією, наразі перекриті, і відновлювати тут звичний формат функціонування поки не планують через постійні гібридні атаки з боку сусіда;
- завод Nammo Lapua планує збільшення випуску артилерійських снарядів у 5 разів, щоб постачати їх Києву.
Щодо НАТО Олександр Стубб теж висловився чітко: він вважає, що Альянс мусить стати більш європейським, адже на фоні того, що відбувається в США, перспектива виходу з Блоку американських сил або їх скорочення в процентному співвідношенні не є примарною, і вже треба планувати подальшу стратегію.
Миротворець на благо агресора
І наче все виглядає безхмарно, але є одне “але”. Під час війни в Південній Осетії в 2008 році, яку теж зпровокувала Росія, Стубб створив мирний план врегулювання конфлікту в співавторстві з Президентом і Премʼєром Франції. Проте є нюанс: чоловік виступав проти введення санкцій стосовно агресора, що розвʼязав війну, бо зиск Фінляндії від співпраці з Росією чималий. Тобто, був наявний формалізм: перекрити канали, які дають змогу Кремлю фінансувати війну, виявилось менш важливим, ніж припинити конфлікт, зашкодивши при цьому власній економіці.
Отже, виникає питання: а чи не стануть і цього разу гучні заяви популізмом? Звичайно, війна зараз стала для Фінляндії більш ймовірною, ніж раніше. Можливо, саме це перетворить конʼюнктурні промови на реальну позицію влади.
