Що не так із замороженими російськими активами і чи отримає їх врешті решт Україна

Про використання заморожених в ЄС російських активів мова йде вже другий рік. І якщо ще минулоріч ця ідея виглядала утопічною, то зараз ментально її сприйняли. В Брюсселі вже не бояться репутаційної шкоди європейському фінансовому центру, що гарантує вклади. Простими словами, Росія вже настільки дискредитувала себе, що подібне поводження щодо неї не створить прецедент в очах майбутніх вкладників, які теоретично можуть боятися повторення подібної ситуації зі своїми вкладами. Але є одне “але”.

Коли йдеться про передачу коштів Україні, щоб вона могла скерувати їх на озброєння, то треба розуміти, що це ніяк не стосуватиметься безпосередньо заморожених резервів Центрального банку РФ, а лише прибутків (відсотків) з цієї суми. Ті, хто вважає, що прийняття рішення про передачу цих коштів Києву буде мати вирішальне значення, не мусять дурити самі себе: картина набагато ширша.

Економічна війна

Якщо брати поточну ситуацію, то в економічній війні між Росією і ЄС оптимістичного мало:

  • Попри санкції військова скриня РФ стабільно поповнюється. 
  • Російські нафтопродукти радо скуповують альтернативні покупці на Сході.
  • Товари, які заборонили до експорту в Росію, потрапляють туди обхідними шляхами.

Більш того, нові ініціативи, які хочуть прийняти в ЄС, щоб покарати Росію, можуть завдати шкоди економіці самої Європи і її економічній зоні. 

Хто отримає кошти?

Якщо конкретніше, то йдеться про заморожені активи РФ, які знаходяться в Європі. Головним утримувачем заморожених активів є Euroclear – фінансова установа, штаб-квартира якого знаходиться в Бельгії. Єврокомісія ініціює процедуру, за якою значна частина прибутку від зберігання 210 млрд євро зможе бути використана для закупівля зброї для України. Важливо підкреслити: не буде передана Києву, а використається для закупівлі. Тобто, треба розуміти, що отримає їх по суті той, хто зробить і продасть цю зброю. 

Активно про таку ідею заявила наприкінці лютого цього року голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Її основний посил полягав в тому, що найкраще використання цих коштів – зробити Європу безпечним місцем. І ось через певний час більш детально про деталі плану розповів представник ЄС у питаннях зовнішньої політики Жозеп Боррель:

  • 90% надходжень мають потрапляти в спеціальний фонд, створений для фінансування закупівлі зброї. Цей фонд – так званий Європейський фонд миру.
  • 10% надходжень скерують на розвиток українського військово-промислового комплексу. 

В останньому випадку мова про приблизно 3 млрд євро щороку, які потрібні, щоб налагодити потужне виробництво в країні, яка постійно перебуває під атаками. 

Про перешкоди

Але при цьому Боррель вказав на проблему, що виникла. Про неї ж нагадали і інші представники ЄС: щоб реалізувати план, треба погодження всіх країн-членів ЄС. Думаю, не варто нагадувати, що в Європі є країни, які всіма силами не дають робити кроки, здатні покращити становище України. Першою ці побоювання підтвердила Угорщина, яка запевнила, що блокуватиме таке рішення. Також декотрі висловилися про ризики позовів від Росії та втрати довіри з боку інвесторів. 

Проте, Єврокомісія переконана, що юридичні проблеми усунуто. Ніяки претензії не будуть доречними через те, що план стосується спеціальних прибутків, а не самих активів. Справа в тому, що ці надприбутки – не власніть РФ на відміну від самих активів, а тому юридичних зобовʼязань з виплати відсотків власникам капіталу, як у випадку з власністю Центробанку Росії, немає.

Хто заплатить за руйнування України

Наступна проблема полягає в тому, що не всі члени ЄС вже готові до залучення таких засобів. Навіть більше, сам Президент України ще в січні під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі закликав до того, щоб активи РФ скерували на будівництво того, що зруйнувала в Україні Росія. Він вважає, що на відновлення мусять витрачатися не європейські платники податків, а сам агресор. Сперечатися з ним ніхто не наважився, бо не мав такого морального права. Нагадуємо, що лише на даний момент за попередніми оцінками Світового банку сума збитків перебільшила 500 млрд доларів, і цифра ця зростає щодня. 

Але така ініціатива не підпадає під дію дуже складного міжнародного права, за яким одні держави не можуть просто розпоряджатися активами інших суверенних держав. 

Про яку суму йдеться

Тому Єврокомісія може покладатися лише на проценти із заморожених російських активів. Як вже згадувалося, Угорщина і Словаччина не вважають, що ці кошти можна спрямувати на закупівлю зброї для Києва. І ось той момент, про який казали на початку статті: сума відсотків, про яку йдеться, не така велика, як її представляють в ЗМІ, вигадуючи яскраві клікабельні заголовки. Наприклад, за весь 2023 рік Euroclear відзвітувала про 4,4 млрд євро. Очікується, що в поточному році сума буде ще меншою – лише 2,5 – 3 млрд євро. Це дуже мало порівняно з 60 млрд доларів, які все блокують в США. 

Звичайно, офіційний Кремль різко засудив європейську ініціативу. Прес-секретар Дмитро Пєсков вже видав промову про “руйнування основ європейського та міжнародного права” і про те, що тепер Росія має індульгенцію на симетричну відповідь. Відповідь ця буде, скоріше за все, у вигляді атак по Україні, яка ще навіть не отримала гарантій того, що побачить хоч один патрон з процентів російських активів. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *