Новини вибухнули інформацією про те, що Україна має намір дотримуватися Європейської Конвенції про захист прав та свобод людини лише частково. На фоні цього у багатьох виникли панічні настрої, адже і насправді, це звучить, мʼяко кажучи, неприємно. Давайте розберемося разом, чим це загрожує пересічному громадянину.
Відповідний документ про частковий відступ від Європейської Конвенції Україна подала майже місяць тому – 4 квітня поточного року. В новинах про це пишуть як про факт, що вже здійснився, не вдаючись до подробиць.
Про що йдеться
В документі йдеться про те, що під час військового стану, який в Україні почався ще 24 лютого 2022 року і триватиме, судячи з усього, ще не один місяць, права і свободи людини можуть бути обмежені. В переліку є такі пункти:
- право на вільні вибори;
- таємниця кореспонденції;
- свобода пересування, вільний вибір місця проживання, вʼїзду та виїзду з території України;
- право на свободу думки, а також на збирання, використання та передавання інформації;
- право на проведення зборів, мітингів і демонстрацій тощо.
Відступами від Європейської Конвенції в Україні є наступне:
- відчуження майна – наприклад, коли на фізичну чи юридичну одиницю зареєстровано більше одного транспортного засобу, який знаходиться в переліку потреб ЗСУ;
- введення комендантської години в населених пунктах, під час якої заборонено вільне пересування вулицями;
- обмеження виїзду за кордон чоловіків призовного віку, які не потрапляють в список виключень, а також обмеження вʼїзду на територію країни іноземних громадян за процедурою, що існувала раніше;
- можливість перевірки телефону, огляду речей та ін.
Тобто, декотрі з конституційних прав і свобод дійсно обмежуються. Щоб новину прочитали, треба про це треба писати з найбільшим емоційним забарвленням, і тоді читач точно прочитає матеріал, в якому пишуть про справжню загрозу існуванню. Так відбулося і цього разу.
Що насправді відбулося
Пояснення дав Міністр Юстиції України Денис Малюська. Він розповів, що повідомлення про можливість застосування цих заходів було надіслано в Єврораду одразу після 24 лютого 2022 року, як і повинно чинити згідно міжнародних зобовʼязань. Це – звичайна практика в більшості країн, де тривають військові дії. Є і виключення, наприклад, Росія, в якій дотриманням прав і свобод людини, як і дотриманням міжнародних прав в цілому, не переймаються.
Вперше Україна вдалася до цього в 2015 році, коли війна тривала в зоні АТО.
Цього року перелік поновили, як і потрібно робити з чіткою періодичністю, навіть дещо скоротивши його після перегляду. Так, було відновлено державне гарантування таких прав і свобод:
- відсутність дискримінації;
- реалізація політичної активності іноземців;
- право на відшкодування;
- свобода совісті та ін.
Головні ризики
Але ця інформація дійсно чинить ризики, хоч і не в тому розрізі, як може здатися на перший погляд. Зараз противник прикладає максимум зусиль для дестабілізації ситуації в Україні і для підриву довіри до влади. Точніше, йдеться не просто про довіру чи недовіру, а про відкрите невдоволення і заколотні настрої. Оскільки захоплення територій військовим шляхом Росії не вдалося, зараз вона особливий акцент робить на інший аспект – на внутрішню ситуацію. Довести суспільство до точки кипіння, щоб відсторонити владу, що зараз діє, поставивши натомість “своїх” людей – просто ідеальний варіант, який українці зможуть здійснити своїми руками, якщо над цим добре попрацюрвати. Спад економіки, який спричинений постійними російськими бомбардуваннями промислових обʼєктів та обʼєктів критичної інфраструктури, цьому неймовірно сприяє.
Теми для ІПСО, які найчастіше експлуатуються, це свавілля ТЦК, “перетворення на Північну Корею” і корупція влади на фоні війні. Активний наступ ворожої пропаганди вже розпочався, і пік активності очікується протягом щонайменше двох місяців.
