25 червня в Люксембурзі Україна та Євросоюз офіційно стартували переговори про вступ під час першої міжурядової конференції. Україну очікує відкриття 35 переговорних блоків, а Угорщина отримає можливість аж 70 разів використати право вето.
Бельгія, яка головувала в Раді ЄС останні шість місяців, підготувала стратегічний план “Майбутнє Європи”. У цьому документі йдеться про реформи, які ЄС має імплементувати перед процесом розширення.
Україна та ЄС нарешті відкрили переговори про вступ, політичне рішення про що ухвалили ще в грудні минулого року. Тоді прем’єр Угорщини Віктор Орбан під час голосування “вийшов на каву”. Це рішення ухвалили в останні дні головування Бельгії, адже з липня головування в Раді ЄС перейде до Угорщини, яка вже відкрито заявляла, що Україна не відповідає необхідним критеріям.
Ігнорування проблеми – її вирішення?
Президент Володимир Зеленський назвав рішення про початок переговорів історичним, наголошуючи на “новому відліку часу” в історії України. Він висловив впевненість, що у майбутньому Україна таки отримає заповітне членство в Євросоюзі.
Переговорний процес не буде легким і вимагатиме тисяч годин роботи. Наразі Єврокомісія проводить скринінг українського законодавства на відповідність до законодавства ЄС. Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина впевнена, що скринінг завершать до кінця цього року, а вже у 2025 році ухвалять перші рішення, які можуть стосуватися фундаментальних засад Євросоюзу.
Україна має відкрити та закрити 35 переговорних розділів, 33 з яких поділяються на шість тематичних кластерів. Відкриття першої переговорної глави означатиме фактичний початок переговорів про вступ. Кожна глава відкривається та закривається окремим рішенням Ради ЄС, що дає можливість Угорщині або іншій країні скористатися правом вето.
Причини для песимізму
Вступ до ЄС може тривати роками. Наприклад, Польща почала перемовини у 1998 році, а членство отримала у 2004. Найдовші перемовини тривали з Хорватією – 7 років та 8 місяців. Аналітики зазначають, що найкоротший термін для вступу може становити три роки за умови політичної волі та відсутності бюрократичних перешкод.
Однак, членство України в ЄС залежатиме не лише від реформ в Україні, але й від внутрішніх змін у самому Євросоюзі. Документ “Майбутнє Європи” пропонує посилення захисту цінностей ЄС, перегляд бюджетних та інституційних механізмів, та уникнення зловживання правом вето.
Міністерка з питань Європи у німецькому уряді Анна Лурманн закликала, аби розширення відбулося до завершення каденції переобраних євроінституцій. Це залежить від темпів реформ у країнах-кандидатах, і Євросоюз має бути готовим до цього протягом наступних п’яти років.
