Зараз Ізраїль показує всьому світу, як потрібно перемагати терористів. Це нагадує українську боротьбу проти російської агресії. Ізраїль стоїть перед загрозами з боку Лівану, а Україна — перед вторгненням з боку Росії. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, як і президент України Володимир Зеленський, не лише захищає свою країну, а й бореться за своє політичне майбутнє. Однак, як і Зеленський, він мусить брати на себе відповідальність за дії уряду під час кризових моментів. Напад ХАМАС 7 жовтня викликав обурення серед ізраїльтян, так само, як російське вторгнення згуртувало українців.
І хоч з політичного та історичного ракурсу ці дві держави знаходяться зовсім не на одному полюсі, проте, в очах переважної більшості світу вони стали такими собі близнюками. Чи на користь це Україні і чи є раціональне зерно в такому підході?
Зовнішні загрози: Іран та Росія
Іран і Росія — це два ключові гравці, які прагнуть дестабілізувати ситуацію в регіонах своїх ворогів. Як Іран підтримує своїх союзників на Близькому Сході, так і Росія постачає зброю і найманців для знищення України. Іран, подібно до Путіна, намагається залякати західні країни загрозами ядерної ескалації та тероризмом. Та Ізраїль не зважає на ці погрози, як і Україна ігнорує заяви Путіна про ядерну зброю. Іран, розпалюючи конфлікти, послабив свою власну оборону, як і Росія, яка передала значну кількість ракет та безпілотників Ірану, аби отримати в обмін ядерні технології.
Сили союзників: США, Велика Британія та світова підтримка
США та Велика Британія підтримують Ізраїль у протистоянні Ірану, як ці ж країни допомагають Україні в боротьбі з Росією. Поки Білий дім намагається уникнути ескалації конфлікту, Ізраїль не вагається діяти рішуче. Подібну ситуацію бачимо в Україні: світ підтримує Україну, але Захід побоюється прямої конфронтації з Росією. Навіть ракетні удари по цивільних об’єктах не змушують західні країни надати Україні всю необхідну зброю, зокрема ракети далекого радіусу дії. Зеленський, як і Нетаньяху, хоче більш рішучих дій від союзників.
Політичні рішення та реальна війна
Ізраїль, як і Україна, неодноразово стикався з ситуаціями, коли на дипломатичному рівні західні союзники виявляли слабкість. Це нагадує ситуацію з хімічними атаками в Сирії, коли Обама у 2012 році не зміг чітко відреагувати на використання Асадом хімічної зброї. Це залишило Асада при владі. Такий же ризик виникає і для України — недовіра до того, що Захід готовий прийняти жорсткі заходи проти Путіна, може дозволити агресору зберегти контроль над окупованими територіями.
Блеф та реальна загроза
Президент США Джо Байден, як і багато інших світових лідерів, продовжує вагатися у відповідь на погрози Путіна застосувати ядерну зброю. Але як і в ситуації з Ізраїлем, світ бачить, що Путін просто блефує. Як Ізраїль завдає ударів по терористах, не боячись відповідних дій, так і Україна повинна мати можливість діяти проти Росії без постійних страхів ескалації. Час на боці тих, хто готовий боротися за своє виживання, і Зеленському, як і Нетаньяху, важливо, щоб Захід дав йому всі необхідні інструменти для перемоги.
