Саміт БРІКС у Казані став для Володимира Путіна можливістю показати, що, попри тиск Заходу, Росія залишається важливим гравцем на міжнародній арені. На фоні санкцій і ордеру на арешт від Міжнародного кримінального суду, Кремль намагається створити образ країни, яка не піддається ізоляції, а продовжує активно співпрацювати з великими світовими державами. Чи вдається це Путіну?
БРІКС – пластир на відірвану кінцівку
Російська влада назвала цей саміт однією з “наймасштабніших зовнішньополітичних подій” у Росії. На ньому зібралися понад 20 лідерів країн із розвинутою економікою, серед яких такі впливові гравці, як Китай і Індія. Для Кремля це важливий сигнал не лише для внутрішньої аудиторії, але й для міжнародної спільноти: спроби Заходу ізолювати Росію зазнали невдачі.
Чому саме БРІКС?
БРІКС — це група країн, які часто розглядаються як противага Заходу. Спочатку цей клуб об’єднував Бразилію, Росію, Індію, Китай і Південну Африку. Проте в останні роки до цієї групи приєдналися Єгипет, Ефіопія, Іран, Об’єднані Арабські Емірати, а також запросили Саудівську Аравію. Ці країни представляють близько 45% населення світу, а їхня сукупна економіка становить 28% світового ВВП.
Путін використовує саміт БРІКС як можливість показати, що Росія має потужних союзників і продовжує грати важливу роль у глобальній політиці, незважаючи на міжнародні санкції та тиск. Для Росії це можливість наголосити на тому, що вона не є ізольованою країною.
Альтернатива долару
Одним із головних питань, яке планує підняти Путін, є створення альтернативної долару валюти для глобальних розрахунків. Для Росії це важливе питання, оскільки значна частина проблем російської економіки пов’язана з транскордонними розрахунками та торгівлею, які здійснюються в доларах. Американська валюта домінує в світовій економіці, що дає США можливість впливати на міжнародні фінансові процеси. Росія прагне створити механізм, який би дозволив країнам БРІКС обійти домінування долара, євро чи інших валют розвинутих країн.
Проблеми всередині БРІКС
Проте, попри всі амбіції Росії, група БРІКС має значні внутрішні розбіжності. Наприклад, Китай і Індія мають тривалу історію конфліктів, і їхня співпраця на міжнародній арені часто ускладнюється політичними та економічними протиріччями. Як зазначають експерти, для Заходу вигідно, що ці дві великі країни не можуть знайти спільної мови з багатьох питань. Якби Китай і Індія були здатні на тіснішу співпрацю, вплив БРІКС на світову політику міг би значно зрости.
Крім того, напруга існує й серед нових членів групи. Наприклад, Єгипет і Ефіопія мають конфлікти, пов’язані з використанням водних ресурсів. Іран і Саудівська Аравія — давні регіональні суперники на Близькому Сході. Ці розбіжності ставлять під сумнів здатність БРІКС виступати єдиним фронтом у питаннях глобальної політики.
Чи єдність можлива?
Незважаючи на ці суперечності, Володимир Путін використовує саміт у Казані як платформу для демонстрації єдності БРІКС. Його завдання — показати, що, попри різні інтереси, ці країни можуть співпрацювати, а Росія залишається важливою частиною глобального порядку денного. Крім того, Кремль прагне показати, що антиросійські санкції не досягли своєї мети, а Росія має достатньо союзників, які підтримують її позиції на міжнародній арені.
Для Володимира Путіна цей саміт має надзвичайне значення. Він використовує його як спосіб протистояти західному тиску, показати російській громадськості, що Росія не ізольована, і спробувати зміцнити свої позиції на міжнародній арені. Проте, попри всі старання, внутрішні розбіжності серед членів БРІКС ставлять під питання їхню здатність виступати єдиним фронтом.