Україна досягає нових кроків у справі компенсації за втрату майна в Криму. Нещодавно стало відомо, що фінська служба судових приставів арештувала землю Російського центру науки і культури (РЦНК) у Гельсінкі за позовом української енергетичної компанії. Цей випадок став прецедентом для реалізації рішень міжнародного суду проти Росії за межами України.
Причина позову «Нафтогазу»
Позов був ініційований українською державною компанією «Нафтогаз» і стосується компенсації за втрачене майно в Криму після його анексії Росією в 2014 році. Міжнародний арбітражний суд у Гаазі ухвалив рішення про відшкодування Україні збитків у розмірі 5 мільярдів доларів. Проте Росія відмовилася виконувати це рішення, що змусило «Нафтогаз» шукати інші шляхи досягнення справедливості.
Перший арешт за межами України
Фінляндія стала першою країною, де було успішно арештоване майно Росії на підставі рішення міжнародного суду. Арештована ділянка у Гельсінкі площею 3,3 га, яка належить Російському центру науки і культури. За попередньою інформацією, майно оцінюється в десятки мільйонів доларів. Це перший подібний випадок, який відкриває нові перспективи для виконання рішень міжнародного арбітражу.
Що було втрачено у Криму?
На момент анексії півострова у 2014 році «Нафтогаз» володів значними активами, включаючи підприємство «Чорноморнафтогаз». Річний рівень видобутку газу на цьому підприємстві сягав 1,6 мільярда кубометрів. Згодом так званий «парламент» Криму націоналізував це майно, що призвело до серйозних фінансових втрат для України. Саме це стало основою для позову «Нафтогазу», який має на меті компенсувати втрачене через арбітражний суд.
Лише початок
Конфіскація майна Росії за межами України є важливим кроком на шляху до отримання компенсацій за збитки, завдані через анексію Криму. Інші країни можуть наслідувати приклад Фінляндії, що створить додатковий тиск на Росію з метою виконання рішень міжнародних судів.
Цей випадок підкреслює можливість реалізації міжнародного правосуддя навіть у складних політичних умовах, а також свідчить про те, що українські компанії не припиняють боротися за повернення втрачених активів.
