Війна триває на багатьох фронтах. Один з них – економічний. Саме тому всі українці, затамувавши подих, чекають, що вирішить Вашингтон стосовно надання допомоги Україні. Але США – далеко не єдина країна, яка сприяє таким чином. Давайте дізнаємось, на кого ще покладається Україна.
Найбільші донори
Фінансову підтримку надають багато країн, але найбільша частина фінансової і військової підтримки приходить саме від США і ЄС.
Ті, хто вважають, що з часом така підтримка зменшується, частково помиляються:
- лише до жовтня цього року ЄС надали 14,6 млрд доларів, що майже вдвічі більше, ніж за весь минулий рік;
- за аналогічний період США надали 10,9 млрд проти 11,98 млрд минулорічних.
Проте, список країн-донорів у 2023 році дійсно скоротився. Наприклад, в ньому більше немає:
- Франції;
- Італії;
- Нідерландів.
Потреби кожної держави все більше переважають порівняно з підтримкою глобального конфлікту, тому залучати до фінансування міжнародних партнерів все складніше.
Переконати все важче
Однією з головних причин напруження є початок передвиборчих процесів в США і ЄС. Це призводить до того, що українські політики мусять вдвічі більше працювати, щоб переконати в необхідності фінансової підтримки.
МВФ, який раніше надавав відчутну допомогу, також зменшив обсяги у 2023 році, але Україна все ще залишається в програмі цього фонду.
Важливо пам’ятати, що МВФ був механізмом для залучення коштів в країну і до повномасштабного вторгнення Росії. Тоді це вважалося сигналом для іноземних інвесторів, що українська держава реформується, але зараз кредитування цими каналами вже немає.
Зараз допомогу від фонду можна вважати одним із механізмів комфорту для населення і бізнесменів. Навіть зовнішні інвестори іноді мають сміливість інвестувати в Україну, але це незначні проекти, обсяги яких стримують шалені ризики.
Але роль МВФ не обмежується функцією «банкомату». Також фонд виступає таким собі контролером і аналітиком реформаторського процесу в країні, керуючись інтересами найбільших донорів. Якщо його спеціалісти мають схвальну думку про реформи в Україні, то уряди країн-партнерів більш охоче надають фінансову підтримку.
На що витрачається?
Важливо не плутати поняття: фінансова допомога від МВФ – це не військова і не гуманітарна допомога, там кошти надають з інших бюджетів. Ці, про які йде мова, надаються у формі безоплатних макрогрантів, які не треба буде повертати. Їх цільове призначення – соціальна сфера і зарплати. Це чітко прописано в угодах.
А от допомога від ЄС надається на інших умовах, хоч і теж пільгових. Мається на увазі позика на 30 років, яку треба буде повертати частинами лише через 10 років, а на проценти діє особлива субсидія. По факту, ці кошти йдуть в загальний бюджет, і в які сфери їх використовувати, вирішує влада. Єдине обмеження – військові цілі.
Якщо підсумувати, то фінансова допомога від іноземних партнерів може йти на:
- соцвиплати;
- зарплати.
А вже податки, які заплатили з цих витрат, можна використовувати на військові потреби. На жаль, Україна перекрила лише 85,5% оборонних видатків, і лише 48,6% з них прийшли від оподаткування.
Отже, все не так погано, як могло би бути, але і не так, як хотілося б.
