Премʼєр-міністр України анонсував ряд програм щодо відбудування важливих галузей вже найближчим часом. Це критична інфраструктура, енергетика і охорона здоровʼя. Головне, що визначено джерела коштів. Чому ж у цього, здавалося б, позитивного процесу зʼявилось багато противників?
Два непримиренних табори
Щодо відбудовування країни в умовах війни є дві протилежні точки зору. Одні вважають, що це треба робити саме до закінчення бойових дій, інші – що поспіх у цій справі безглуздий. У кожного з таборів є своя аргументація.
Зараз або ніколи
Ті, хто вважають, що треба поспішати і приступити до відновлення вже цього року, апелюють такими фактами:
- З кожним місяцем актуальність війни України з Росією стане нижчою, і так само зменшуються масштаби фінансових вливань від світової спільноти.
- Попередні домовленості відбулися з діючим урядом України. Якщо з ряду якихось причин відбудуться зміни ключових осіб, реалізувати те, що обіцяно, буде важче.
- Чим раніше почнеться перебудова інфраструктурних обʼєктів, тим меншим буде економічний шок від руйнувань для країни.
- Для нормального функціонування в наступному опалювальному сезоні треба займатися відновленням вже зараз.
Мільярди на вітер
Противники поспіху теж у чомусь праві. Їх основні аргументи наступні:
- Все, що будується під час війни, може бути зруйноване за секунду. Добитися повторного виділення коштів на ті самі цілі буде набагато важче.
- Проекти будуть виготовлятися в умовах поспіху, через це вони можуть бути менш раціональними і не опрацьованими детально.
- Війна дає можливість менш ретельної звітності, тому є високий ризик нецільового використання фінансів.
Політика як мистецтво жонглювання
Насправді, задача українських політиків полягає в тому, щоб відновлення відбулось якомога раціональніше. Для цього основною ціллю є офіційне підписання всіх домовленостей щодо відновлення інфраструктури вже зараз, щоб іноземні партнери не могли відмовитися від своїх зобовʼязань пізніше. Всі інші моменти – на совісті уряду і в зоні контролю всього українського народу.
