“Пакт про майбутнє” від ООН – Що це означає для світу і чому Росія відмовилась його підписати?

Сьогодні поговоримо про важливий документ, який ухвалила Генасамблея ООН – “Пакт про майбутнє”. Це декларація, яка спрямована на те, щоб зробити наш світ безпечнішим, стійкішим і більш мирним для наступних поколінь. Звучить амбітно, правда? Але є й нюанси – деякі країни, включно з Росією, не підтримали цей документ. Тож давайте розбиратися, що ж сталося і що означає цей “Пакт про майбутнє”.

Що таке “Пакт про майбутнє”?

Почнемо з головного. “Пакт про майбутнє” – це декларація, яку підписали більшість країн ООН. Його мета – захистити майбутнє нашої планети та зробити світ більш інклюзивним і безпечним для кожного. Підписанти зобов’язалися прискорити вирішення глобальних проблем, таких як зміна клімату, залучення молоді до прийняття рішень і зміцнення міжнародної співпраці.

Звучить круто, правда? Але не все так просто, адже серед тих, хто виступив проти, – Росія, Іран, КНДР і Сирія. Вони запропонували внести поправки в декларацію, що фактично могли обмежити роль громадянського суспільства та приватного сектора в ухваленні важливих рішень. Але ці поправки були відхилені, і “Пакт про майбутнє” було прийнято без них.

Що він передбачає

Тепер давайте детальніше про те, що обіцяють держави-члени ООН.

Основні зобов’язання такі:

  1. Боротьба зі зміною клімату – держави погодилися прискорити виконання Паризької угоди. Це означає ще більше зусиль для скорочення викидів і перехід до зеленої енергетики.
  2. Залучення молоді – так, молодь тепер повинна бути не просто слухачем, а активним учасником у прийнятті рішень. Йдеться про залучення молодих людей як на національному, так і на глобальному рівнях.
  3. Міцні партнерства – ООН зобов’язується ще більше співпрацювати з громадянським суспільством, бізнесом та місцевими органами влади.
  4. Мир та інклюзивність – держави подвоять зусилля для створення мирних, інклюзивних та справедливих суспільств і будуть працювати над усуненням причин конфліктів.
  5. Захист цивільних під час війни – країни мають посилити захист цивільних осіб у збройних конфліктах, щоб мінімізувати втрати серед мирного населення.
  6. Права жінок і безпека – у декларації також йдеться про важливість підтримки ролі жінок у мирних процесах і посилення їх захисту під час війни.

Чому Росія проти?

Зараз виникає логічне питання: а чому деякі країни, включно з Росією, не підтримали цей “Пакт про майбутнє”? Справа в тому, що поправка, яку вони намагалися внести, передбачала, що ООН не може втручатися в національний суверенітет країн. Тобто фактично це дало б можливість цим державам уникати міжнародної відповідальності за свої дії. Іншими словами, вони хотіли уникнути впливу громадянського суспільства на ухвалення рішень.

Такі країни, як Росія, яка веде війну проти України, очевидно, не зацікавлені в тому, щоб міжнародна спільнота активно втручалася в їхні “внутрішні справи”. Тож не дивно, що вони виступили проти.

Які наслідки для України

Цікаво, що “Пакт про майбутнє” включає важливі аспекти, які безпосередньо стосуються і України.

  1. По-перше, посилення захисту цивільних під час війни – це надзвичайно актуальне питання, враховуючи агресію Росії.
  2. По-друге, залучення молоді та зміцнення громадянського суспільства – це те, що може допомогти Україні у відбудові після війни та впровадженні демократичних реформ.

Крім того, зобов’язання з протидії зміні клімату також важливі для нашої країни, адже екологічні проблеми не зникли, навіть попри війну.

Переосмислення відносин з Росією

І ще одна цікава деталь: президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Європа повинна переосмислити свої відносини з Росією після її нападу на Україну. Це вкотре підтверджує, що політика Москви змінює баланс сил у світі, і Захід дедалі більше віддаляється від діалогу з Росією.

Отже, “Пакт про майбутнє” – це не просто декларація. Це амбітний план на багато років вперед, який має на меті зробити наш світ кращим для всіх. Звісно, не всі готові до таких змін, і країни, як Росія, намагаються зберегти контроль над ситуацією. Але найважливіше те, що більшість країн світу підтримують цей курс.

Що думаєте, чи вдасться ООН реалізувати ці плани? Напишіть у коментарях.