Як би цинічно це не звучало, проте російсько-українська війна – це велика політична гра, в якій багато країн світу намагаються реалізувати свої інтереси. Ті, хто підтримують Росію, покладали великі надії на зустріч Путіна і Сі Цзіньпіна. Що маємо в результаті?
“Подія завищених сподівань” – так експерти назвали цю зустріч. З боку Росії були позитивні очікування, з боку США і Європи – скоріше негативні. Не справдились ні одні, ні інші. Окрім формальностей не відбулось конструктивного діалогу. Важливих рішень не прийнято, питання постачання летальної китайської зброї залишилось на мертвій точці.
Російська пропаганда зараз активно намагається знайти важливі фрази і роздути їх до стратегічно важливих моментів, проте, зробити це непросто. Не варто заперечувати, що сам візит був символічним, він позначив сферу впливу Китаю на РФ, як і Байден зазначив сферу впливу на Україну. Кремлю це дає ілюзію того, що на їх стороні виступає потужний партнер, який допоможе виграти війну. Остаточний програш ще не став для Путіна очевидним, він шукає варіанти.
Що може запропонувати Китаю РФ
Звичайно, підтримка з боку Китаю вимагає жертв, і такі жертви вже визначені:
- юанізація двосторонніх торговельних відносин, які укріплюють юань і послаблюють рубль;
- Росія закріплюється в якості сировинного китайського придатка;
- Кремль стає інструментом в протистоянні Китаю проти США.
Що пропонує Китай
В обмін на це Китай буде стояти на стороні Росії, щоб втримувати баланс сил у світі. Очікується, що підтримка буде відбуватися з уникненням прямої військової допомоги. Основним направленням стане імітування миротворчої місії Пекіну. Конкретних пропозицій по врегулюванню конфлікту не буде, все вичерпається патетичними закликами до припинення вогневих дій.
Китай бачить себе гравцем навколо війни, бо ситуація динамічно змінюється, і можна швидко зайняти вищі позиції. При цьому Пекін утримуватиметься від надмірного поспіху і буде діяти за обставинами.
Що може змінити українська дипломатія
Для України важливо надалі будувати дипломатичні звʼязки з Китаєм. При цьому базовими залишаються два момент:
- Китай не стане союзником України, оскільки це важливо в його протистоянні США. Київ і Пекін географічно і політично знаходяться по різні сторони барикад.
- Китаю не вигідно і ризиковано в економічному сенсі відверто допомагати Росії.
В найближчій перспективі Пекін буде притримуватися цієї двоїстої стратегії з декларуванням миротворчої місії. Українська дипломатія мусить діяти спокійно, в рамках шанобливого спілкування. Другом ця країна для Києва не стане, але максимум, чого можуть досягти українські дипломати – це мінімальне втручання у російсько-український конфлікт.
Формування двох коаліцій
Експерти зазначають, що вже почалися процеси формування двополярного світу: з одного боку – коаліція демократичних західних держав, з іншого – авторитарна антиамериканська коаліція, яку очолює Китай. Україна знаходиться в Західній коаліції, а більшість країн глобального Півдня дрейфуватиме між двома головними силами.
Звичайно, це спрощена схема, реальна картина набагато складніша, з безліччю нюансів. Можливо, попереду маячить нова Холодна війна, але є сподівання, що ризик взаємознищення буде стримуючим фактором для обох сторін. Ще один фактор: Пекін набагато раціональніший і стриманіший, ніж Кремль, тому його верховенство – це позитивний момент.
Така картина світу зараз тільки зароджується, але для того, щоб бути у виграші, Київ мусить враховувати це і продумувати свої кроки з огляду на майбутні міжнародні відносини і глобальну економіку вже зараз.
