Кремль оголосив тимчасове припинення експорту бензину. І хоча за заявами високопосадовців, це триватиме лише півроку, але приховувати вже не вдається: нафтопереробна галузь крайни-бензоколонки переживає інсульт. Але чи закінчиться це за півроку?
До подібних методів Росія вже вдавалась восени 2023 року. Тоді це пояснювали плановими ремонтами, але вже за 2 тижні заборону експорту відмінили.
Проте спеціалісти кажуть, що зараз ми спостерігаємо лише початок паливної кризи в РФ, і причина її – планомірна робота українських сил оборони по нафтопереробних обʼєктах та нафтобазах. Масштаби цієї роботи неабиякі: лише за шість останніх місяців пожежі відбулися майже на 20 таких заводах і базах.
І якщо ще минулого року атаки приходилися на території окупованих українських територій в Донецьку, Луганську, Макіївці, Феодосії, що ускладнило логістичні можливості російських військ, то наприкінці року це вже були і більш глибокі території.
Долітає
З початку 2024 року глибина атак набагато зросла. Зараз вже в російських новинах розповідають, що більше мільйона квадратних метрів їх території (без українських окупованих земель) вразливі для атак українських безпілотників.
Значний ефект в Росії відчули вже в лютому, коли переробка нафти впала до мінімуму за останній час. Щоб зрозуміти, чим зумовлена криза, треба знати, що ще в січні цього року експорт бензину знизився на 37%, а дизельного палива – на 25%. І в той час як Кремль продовжував звітувати, що поставки нафтопродуктів нарощуються, а резерви завчасно сформовано, брак бензину вже відчули такі гіганти, як “Лукойл”.
І відомо, що далі проблеми наростатимуть. На ремонт заводів треба не один тиждень, тим більше, що цьому реально перешкоджають санкції на товари і технології, програмного забезпечення і таке інше. Деградація нафтопереробки зростатиме і дефіцит поглиблюватиметься.
Проблеми шерифа
В перспективі – відсутність бензину на заправках, черги, спекуляції. Але це – проблеми населення. А у уряду свої проблеми. Зараз вони не заборонили експорт дизпального, адже це – найбільша стаття доходів нафтопереробних підприємств. Попереду чекає посівна кампанія, тому криза дизпалива неминуча, що викличе припинення експорту так або інакше. І ось тут вже почнуться проблеми у олігархів, які володіють нафтопереробними компаніями, у армії і держави. І хоча нафта продовжує приносити прибуток, хоч і менший, ніж раніше, але грошима неможливо заправити танки або літаки. При цьому починають діяти паралельні санкції.
А далі почнеться регрес по колу: експорт впаде, а через це не вистачатиме коштів на нарощування переробних потужностей, що в свою чергу спричинить деградацію видобутку. Просідання цих галузей – це колапс і розруха несучої конструкції РФ.
Отже, так наразі виглядає асиметрична війна, яку веде Україна проти Росії.
