Перспективні плани Росії на найближчі 6 років передбачають постійне збільшення військового бюджету. Це правильно трактують європейські політики, тому вони розпочали готуватися до війни на території ЄС, яку очікують у найближчі 6 років. В чому полягає логіка цих заяв і яку роль в цих процесах відводять Україні, читайте далі в статті.
Першим офіційно про потребу починату таку підготовку заговорив Міністр оборони Німеччини Пісторіус. Саме він чітко повідомив, що на підготовку у Європи залишилось приблизно 5-8 років, і що ворогом в цій війні буде Росія. За цей час, на його думку, треба зосередити зусилля на трьох факторах:
- “підтягнути” рівень збройних сил держав;
- наростити військово-промисловий комплекс;
- підготувати суспільство.
Пісторіус зазначає, що Європа на сьогодні занадто легковажно ставиться до погроз Москви на адресу балтійських країн, Молдови та Грузії. Можна не вірити словам, але неможливо ігнорувати цифри. А вони свідчать про те, що виробництво зброї РФ у найближчі роки зросте на 60%. Політики знають, що на державному рівні ухвалення рішень про таке масштабне виробництво не приймаються “про всяк випадок”, вони обовʼязково узгоджені з конкретними планами.
Стратегія ігнорування
Про такі наміри РФ неодноразово доповідав Президент України Зеленський. Але багато політиків сприймали це з його уст як політичну заяву, спробу маніпуляції. Однак, останнім часом такі настрої підтверджують розвідки, тому ігнорування стає все більш небезпечним.
Схожої точки зору дотримується і Президент Чехії Петр Павел. Він доповнює свою думку тим, що Путін дуже розраховує на перемогу у виборах в США Дональда Трампа. Тоді Кремль буде домовлятися безпосередньо з ним, не беручи до уваги ні Україну, ні Європу. Оскільки Президента Чехії останнім часом називають “пророком реальності” через далекоглядність і виняткові аналітичні здібності, багато європейських лідерів були неприємно вражені його заявою.
Начальник Генштабу чеської армії теж доєднується до свого колеги і розповідає, що за час війни в Україні Російська армія значно трансформувалася. Солдати набули бойового досвіду, поліпшилась тактика і стратегія. Це вже не те недосвідчене військо, яке було у лютому 2024 року. Цьому драконові не відрубали одразу всі голови, а тепер їх наросло в десять разів більше.
Зміна лідера
Підготовка до майбутньої можливої інтервенції почалась. Першим заходом стало укріплення країн Балтії. Так, Німеччина розмістить в Литві нову бригаду чисельністю 4,8 тис військовослужбовців і 200 цивільних співробітників. Ці підрозділи розташовуватимуться безпосередньо на кордоні Литви з Росією. Роботу планують розпочати у наступному році, а повністю завершити формування бригади до 2025.
Загалом Німеччина має намір отримати статус регіонального лідера ЄС, і ситуація воєнної загрози з боку РФ чудово для цього підходить. Уряд вже відкрив фонд на 100 млрд євро, щоб мати змогу купувати сучасне озброєння.
Тут варто згадати, що перед повномасштабним вторгнення Росії в Україну між США та іншими членами НАТО виник конфлікт щодо фінансування оборони. В той час американським Президентом був Трамп, і він мав претензії до Європи з приводу небажання витрачати 2% ВВП, хоча самі США платили за глобальну безпеку більше.
Саме українсько-російський конфлікт різко змінив цю ситуацію. Європейські уряди активізувалися в даному питанні миттєво: майже половина країн вже заявили про збільшення витрат на глобальну безпеку, на оборону та термінове переозброєння. Доречі, Європу до цього закликав Президент Франції раніше, ніж Росія напала на Україну. На жаль, його свого часу не почули.
Загнаний в куток
Аналітики вважають, що активізація європейських держав – це певне послання Кремлю про те, що пасивного спостереження за зростанням російської агресії не буде. Можливість прямого конфлікту усвідомлена, і до неї готуються. При цьому спеціалісти зазначають, що у Путіна не залишилось іншого шляху, як все більше розхитувати рівновагу у світі. Якщо він зараз отримає поразку у війні, політичні еліти Росії його просто ліквідують у фізичному сенсі цього слова. З цієї причини ставки ростимуть дедалі більше. Наразі розвідки не виключають, що можливий навіть варіант удару по одній із європейських країн.
Запланований бліцкриг з Україною не вдався, тому тепер Кремль готовий грати до останнього. В рамках цього соціальний бюджет Росії скорочено, а військовий нарощується. А тим часом виробництво зброї у Європі сильно шкутильгає. В першому кварталі 2023 року Бундесвер надав звіт, згідно з яким в наявності є 320 танків модифікації Leopard 2. Але найгірше не це. Німеччина справедливо вважається найкращим будівником танків у світі, і при цьому вона випускає 3,2 танки на місяць. Ці цифри здатні народити песимізм.
Основні проблеми зараз дві:
- Європейські країни з усіх сил хапаються за застарілу і вже неактуальну ідею неможливості війни з Росією.
- Жодна з них не розраховує на власні сили, а сподівається на колективну безпеку, через що не хоче збільшувати власний військово-промисловий комплекс.
Тенденция до послаблення обороноздатності Європи вражаюча. Побачити це дуже просто через цифри: лише за часів роботи Ангели Меркель в Бундесвері з 12 бронетанкових і механізованих дивізій залишилось 1,5. Скільки часу піде на відновлення, важко прорахувати. І справа не лише в часі, а і у фінансах.
Звичайно, Європі набагато дешевше вкластися у війну на території України. Але для цього треба єдність, а з нею в Євросоюзі з кожним місяцем все гірше. Та ж сама Німеччина це прекрасно усвідомлює, саме тому і зʼявилося рішення збільшити бюджет допомоги Києву на 2024 рік з 2 млрд євро, як планувалося спочатку, до 14 млрд. Уряд Німеччини проголошує, що в разі довгої українсько-російської війни і підтримка триватиме стільки, скільки треба. Проте, ми якраз спостерігаємо, як майже така сама риторика США трансформувалася в заяви про “стільки, скільки треба, але наскільки зможемо”. Тому чи можна бути в ній впевненими – питання риторичне.
