На останньому саміті Ради Європи в Ісландії його учасники створили міжнародний реєстр збитків, заподіяних Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ. Про це повідомив французький президент Емманюель Макрон та закликав країни вести необхідну документацію для притягнення Москви до кримінальної відповідальності.
А канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що такий реєстр дозволить країнам Ради Європи разом ефективно фіксувати збитки, завдані Україні, щоб створити умови для відновлення країни.
Підписали такий документ 40 із 46 країн, представлених на саміті. Відомо, що відмовилися від цього Туреччина, Угорщина, Азербайджан та Сербія.
Цей документ оформлений у досить незвичайному вигляді. Справа в тому, що це не класичний багатосторонній договір із десятками підписів під ним, а загальний договір Ради Європи, створений у рамках організації. Це зроблено для того, щоб прискорити запуск цього реєстру без обов'язкової ратифікації в кожній окремій країні РЄ. Крім того, важливим аспектом його прийняття стало те, що суми виплат Росії узгоджуються без участі цієї країни.
Ще на початку війни РФ проти України багато держав світу заморозили російські активи, а згодом під арешт потрапили й кошти частини московських олігархів. З того часу в країнах Європи та світу триває дискусія про те, як можливо передати ці гроші Україні всупереч існуючому світовому принципу щодо недоторканності приватної, а тим більше державної власності.
Суми виплат прораховуватиме не Україна, а міжнародна структура. Це дозволить системно конфіскувати майно Росії, якщо майбутня влада країни не погодиться цього робити добровільно.
Механізм реєстру буде повністю цифровим. Передбачається, що вже цього року, швидше за все, у листопаді, вже запрацює електронна база даних з ідентифікацією заявника. Завдяки ній українці зможуть заявити про свої втрати через російську агресію. Які саме докази потрібно буде надати, поки не прописано.
Але вже зараз встановлено, що для більшості випадків, у тому числі для компенсації за поранення та втрачені життя, суму визначатимуть за певною загальною методикою, досвід якої має ООН.
