Санкції стали одним із головних механізмів, який мав запобігти подальшому збагаченню Росії для закупівель зброї в інших країнах. Вже через рік Захід констатував, що санкційна боротьба не дала очікуваних результатів. Тим гучніше зараз вибухнула новина про те, що Велика Британія закупила 5,2 млн барелів палива, виробленої з російської нафти. Щоб це стало можливим, напрацьовано велику схему, і зрозуміло, що скористатися нею змогли не лише британці.
Ті, хто вважають, що санкційні заходи не дієві, дуже помиляються: лише від вищезазначеного імпорту Росія отримала 100 млн фунтів стерлінгів податкових надходжень. Якби санкції працювали на повну, російська армія недоотримала б стільки озброєння, що це реально могло б змінити хід війни.
Але налагоджено механізм, що дозволяє продавати нафту з РФ в Європу, і базується він на правилах перероблення. Сировина поставлялася в Індію, а звідти вже йшла у Британію як неросійська продукція. Таким чином закон дотримано, а російський військовий бюджет продовжує поповнюватися.
Схема проста: сира нафта, яку Росія продала в іншу країну для переробки. Там вона проходить необхідні процедури, після чого купується Великою Британією. Здебільшого, у вигляді авіаційного палива. Цифра 5,2 млн барелів – це дані лише за 2023 рік, загальна сума за 2 роки війни набагато більша.
Отже, ситуація така: уряд Великої Британії офіційно засуджує агресію РФ проти України, але при цьому підтримує агресора фінансово, користуючись “лазівкою” для закупівлі російської нафти.
Якщо розібратися, то з юридичної точки зору це дійсно не суперечить санкціям. Головний “помічник” в обході заборон – це Індія, але далеко не єдиний. Також в цьому переліку Китай і ще девʼять інших країн. Тож замість боротьби з Росією санкції фактично дозволяють заробляти і іншим країнам-посередникам, висотуючи потроху гроші з Європи, яка платить їм всім.
Крім Великої Британії таку ж “обхідну” нафту імпортували і США через термінали на Багамських островах. Там вона змішується з іншою і законно транспортується до покупця. Але американці продемонстрували більшу послідовність: вони принаймі наклали санкції на організації, які купували таку сировину вище узгодженої граничної ціни. Цей крок як мінімум зможе запобігти високим прибуткам російських компаній, які експортують нафту для продажу.
На фоні зменшення фінансування Києва така інформація виглядає на межі фолу. Чи зміниться щось у санкційній політиці, поки незрозуміло. Але очевидно одне: зміни потрібні, та зважитись на них поки що не можуть навіть найпристрасніші партнери України.
