Напередодні керівництво Північноатлантичного альянсу оголосило про намір призупинити свою активну участь у Договорі про використання так званих “звичайних збройних сил” на території Європейського Союзу (ДЗЗСЄ). Згідно з офіційною інформацією, Брюссель залишає за собою право скасувати будь-який контроль над нарощуванням військових арсеналів та збільшенням чисельності армій окремо взятих держав НАТО. Цей намір викликав бродіння у міжнародному політикумі.
Відразу слід обмовитися. Кілька днів тому з ДЗЗСЄ остаточно вийшла Російська Федерація. При цьому з досить цікавим формулюванням – “через невиконання західними партнерами основних пунктів документа”. Раніше Москва неодноразово нарікала на методичне зміцнення натовських структур поблизу кордонів. У 2007 році російська сторона оголосила про припинення свого членства в Договорі, і з того часу фактично діяла поза цим правовим полем.
Чому ж із ДЗЗСЄ тепер може вийти НАТО? “Цілком очевидно, що таким чином Альянс зробить “відповідальний крок”, відреагувавши на дії Росії, – сказала в спеціальному коментарі для EURO-ATLANTIC UKRAINE французький оглядач Марі П’юдеба. – На сьогоднішній день ДЗЗСЄ просто перестав бути актуальним: сенсу у виконанні його пунктів більше немає “. На цьому тлі Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг наголосив, що зворотної дії згадане рішення не має.
І все-таки в даному конкретному випадку йдеться виключно про тимчасове припинення виконання Північноатлантичним альянсом своїх зобов’язань у ДЗЗСЄ. Передбачається, що до виходу з Договору Брюссель спробує, якщо так можна сказати, повернути Росію в правове поле і хоча б частково зберегти паритет у розвитку збройних сил у регіоні.
Втім, і це є сумнівним. Ще у вересні поточного року російський президент Володимир Путін не виключив можливості переговорів із Заходом щодо укладання нового військового документа. Мовляв, повертатися до ДЗЗСЄ Кремль не збирається.
Нагадаємо, Договір про звичайні збройні сили в Європі було підписано 1990-го року представниками 16 країн НАТО та членами Варшавського договору. Угода встановлювала обмеження на чисельність особового складу та бойової техніки Альянсу та колишніх соцкраїн у регіоні.
Чим ознаменується “дзеркальна відповідь” НАТО на поведінку Росії, поки що з точністю сказати не може ніхто.
