Стало відомо, що канцлер Німеччини Шольц протягом трьох діб перебуватиме в Китаї з робочим візитом. Це дуже тривалий візит такого формату, який означає, що питань для вирішення накопичилось багато і планується детальне обговорення по великій кількості пунктів. Недавно Шольц навіть створив свій профіль у TikTok, що є явним реверансом в бік Пекіну, звідки походить ця соцмережа. Що ж змушує німця до таких промовистих дій?
Загальнонаціональні вибори в Німеччині відбудуться менше, ніж через рік, а на політичному годиннику це означає практично “час вичерпано”: економічне диво створити вже не встигнуть, а в очах німців позиція уряду впала дуже низько.
Тому не можна залишити без уваги найдовшу поїздку Олафа Шольца з моменту його вступу на пост канцлера, яка планується. І хоч два дні припадають на суботу і неділю, робота кипітиме і в цей час.
Крок відчаю
Насправді для політика, який має зараз найнижчий рейтинг довіри та репутацію найхиткішої коаліції, цей візит – спроба довести авторитет на міжнародній арені і продемонструвати власне німцям, як заповзято він працює над збереженням благополуччя в країні.
Американці останнім часом чинять тиск на Німеччину з тим, щоб вона “знизили ризики” стосовно Китаю, і саме тому, здавалося б, Шольц мусить уникати поїздки в Китай. Особливо після того, як під керівництвом Сі Цзіньпіна Китай все більше заглиблюється в авторитаризм, придушивши демократію і відправивши купу людей до “таборів перевиховання”. В питанні прав людини Пекін скомпрометував себе остаточно, і тому їхати туди для Шольца теж не дуже доречно. Здавалося, що саме німці будуть чутливими до долі етнічних меншин, яких увʼязнили за колючими дротами.
І хоч німецькі лідери дуже гучно проголошують відданість моральним стандартам, стає зрозуміло: Берлін легко пожертвує провідною роллю на вівтарі прав людини, інтересів у сфері безпеки Вашингтона і ЄС.
Вашим або нашим
Прикладом цього є якраз те, що повʼязане з Росією. Коли Кремль у 2022 році почав повномасштабний наступ, Берлін швидко змінив свій курс колишньої привʼязанності до російських енергоресурсів, хоч раніше не робив цього попри всі попередження. І здавалося, канцлер зробив висновки. Виявляється, ні. Коли йдеться про економіку, показники якої йому потрібні як повітря напередодні виборів, політична раціональність відступає. Бо ставка на Китай занадто ненадійна.
Ще недавно бізнес в Пекіні приносив німецьким експортерам чудові прибутки, що було одним із пунктів підтримки економіки Німеччини на рівні, якому заздрили багато країн світу. Але агресивний протекціонізм і жорстка промислова політика Пекіну змінили ситуацію. Зараз європейські бізнесмени скаржаться на “недобросовісну конкуренцію”. До того ж потік недорогих китайських електрокарів в ЄС шкодить місцевим виробникам. Німецький автопром теж відчув негативний ефект, але запровадити покарання Китаю ніхто не спішить, побоюючись заходів у відповідь.
Але конфлікт все-одно не зупинити. У 80-х роках німці із задоволенням інвестували в Китай, вважаючи, що з кожним роком він ставатиме все більше прозахідним, і скоро це принесе щедрі дивіденди. Теорія жорстко розійшлася з практикою. Пекін вивчився на західних технологіях, і тепер вже не покладається на європейські країни. А от Німеччині без Китаю було б дуже сутужно. Для таких гігантів промисловості, як Siemens і Volkswagen, ця країна залишається основою їх глобального бізнесу. І це стосується багатьох німецьких корпорацій, які робили ставку на Пекін. Тому саме торгівля з Китаєм є запорукою процвітання для Німеччини в найближчі роки.
Далі буде гірше
При цьому треба памʼятати, що 2023 рік для Європи став важким, а далі очікується ще більше просідання німецької економіки, бо передумов поліпшення немає. Спеціалісти вказують, що серед всіх проблем найбільшою стали песимістичні настрої представників бізнесу і невпевненість у майбутньому споживачів.
На цьому фоні візит Шольца в Пекін виглядає як акт відчаю. Навіть в тому разі, якщо Китай погодиться припинити демпінг цін в ЄС, це не стане гарантією стабілізації. Та і чи стане діяти Китай в інтересах Шольца? Адже китайські виробники за останні десятиріччя практично наздогнали німецьких конкурентів, тому вже не залежать від імпорту так, як раніше. Отже, за співпрацю Канцлер мусить пообіцяти щось вагоме.
В той же час політики, які налаштовані проти Китаю, провели дослідження, яке свідчить: розрив звʼязків з Китаєм спричинить просідання економіки ще десь на 5% відсотків, але це не стане причиною неймовірної кризи з фатальними наслідками. Максимум, що будемо спостерігати – те, що було після пандемії.
Де канцлеру шукати підтримки
Але головна проблема Шольца полягає в тому, що у нього не залишилось варіантів для підтримки. Китай – найбільший партнер Німеччини за обсягом експорту і імпорту, і він має потенціал подальшого зростання. Канцлер просто мусить показати виборцям, наскільки він корисний і як високо цінує бізнес.
Однак, плата за такий жест висока: це спричинить напруження відносин з США і поставить Німеччину у скрутне становище, а Америка – не лише бізнес, але і політичний партнер, причому, один з головних. Німці постачають в США і Китай разом біля 20% товарів, і втратити жодного з цих партнерів Берлін не може. Але вибір на даний момент такий – “або-або”. І Шольц змушений показати чудеса балансування, які демонструвала раніше Ангела Меркель.
Часом дотримуватися рівноваги допомагає банальна політична брехня. Наприклад, кілька років тому США тиснула на Німеччину, щоб та заборонила постачання обладнання від китайського Huawei для німецьких мобільних мереж. Берлін сказав, що детально придивиться до ситуації і зробить так, як буде правильно. І от пройшло пʼять років, уряд все ще придивляється, а Huawei і далі заробляє собі євро.
Що скаже ляльковод
Минулого року Німеччина підготувала документ з приводу зменшення ризиків в економічних відносинах з Китаєм, але по факту він виявився простою формальністю: з 2021 по 2023 рік німці інвестували в Китай більше, ніж в період з 2015 по 2020 роки.
І ніхто не знає про залежність Берліну від Пекіну краще, ніж Сі Цзіньпін: саме Шольц став тим, хто першим виказав бажання відвідати автократа серед всіх політичних лідерів. І хоч німецька сторона з усіх сил намагалася видати цю поїздку за миротворчу місію стосовно Росії і України, наявність в делегації десятка керівників бізнесу не залишила ілюзій.
В цей раз в плані поїздки три мегаполіси:
- Шанхай;
- Пекін;
- Чунцин.
В них мешкає більше пʼяти десятків мільйонів людей і працюють сотні німецьких компаній. В програмі намічена і зустріч з Сі Цзіньпіном, для якого Шольц – ланка звʼязку з США. Те, що і Європа, і США отримають нові повідомлення після цієї аудієнції, гарантовано.
