Днями башкан (керівник) Гагаузії – територіальної структури у складі Молдови – Євгенія Гуцул виступила із заявою, в якій наголосила, що їй вдалося домовитися з президентом Росії Володимиром Путіним «з цілої низки питань, реалізація яких буде вигідна як гагаузській автономії зокрема, так і та Республіці Молдова (РМ) загалом”. За її словами, йдеться в першу чергу про можливість постачання в РМ російських енергоносіїв. Заява Гуцул викликала хвилю обурення в молдавському політикумі.
Чому? Здавалося б, гагаузському башкану вдалося те, чого протягом останніх кількох років не вдавалося офіційному Кишиневу – через президента РФ налагодити нові контакти з концерном «Газпром» і домовитись про закупівлю російського газу щодо низьких цін. Більше того, Гуцул передбачила перспективи налагодження, м’яко кажучи, зіпсованих стосунків між тим самим Кишиневом та Москвою.
Але ось у чому справа. Візит гагаузського лідера до Кремля, що відбувся тиждень тому, з молдавською владою узгодженим не був – формально Гуцул не мала права виступати як представник навіть частини молдавської держави. Раніше президент РМ Майя Санду неоднозначно дала зрозуміти владі в Комраті (адміністративний центр Гагаузії), що Кишинев давно зайняв прозахідну позицію і тепер не має наміру активно розвивати не лише політичні, а й економічні відносини з Російською Федерацією. У поїздці башкана до Москви влада Молдови побачила деякі прояви сепаратизму. За словами молдавського прем’єр-міністра Доріна Речана Гуцул вела переговори з Путіним «за спиною Кишинева».
Насправді, так і є. Якоюсь «червоною ниткою» через усе перебування глави Гагаузії у російській столиці пройшла тема «утиску» гагаузької автономії президентом та урядом Молдови. У ході зустрічі з главою РФ Гуцул дійсно домовилася про постачання газу концерном «Газпром», однак у даному конкретному випадку йдеться про постачання «блакитного палива» лише окремого молдавського регіону – самої Гагаузії. Окрім іншого, президент Путін пообіцяв надавати гагаузам «різну підтримку» – зокрема, регулярні фінансові перерахування до бюджету автономії та відкриття банківських рахунків для мешканців зазначеного регіону.
«Таким чином, у Санду та Речана склалося цілком виправдане враження, що Кремль має намір зробити з Гагаузії друге Придністров’я, – сказала в коментарі для EURO-ATLANTIC UKRAINE європейський політичний оглядач Марі П’юдеба. – Немає жодних сумнівів, що в найближчому майбутньому Москва використовує всі важелі впливу, щоб зміцнити свій вплив і в цій частині Молдови». Втім, за словами аналітика, зробити це буде непросто.
І справді – на шляху реалізації згаданих домовленостей між Гуцул та Путіним може виникнути маса перешкод. По-перше, газові поставки з РФ до Гагаузької автономії здійснюються через територію України. Ні для кого не є секретом, що після закінчення терміну відповідного «транзитного договору» Київ планує відмовитися від такого виду угоди. По-друге, рахунки для мешканців Гагаузії офіційна Москва планує здійснювати за платіжною системою «Мир», яка, як відомо, на території Молдови не діє.
