Новина про те, що Президент Туреччини Ердоган намагається блокувати вступ двох європейських країн у НАТО, викликала бурю. Його двояка позиція довго була спірною, та останнім часом він почав проявляти прихильне ставлення до української сторони у російсько-української агресії. Проте, блокування вступу Фінляндії і Швеції в НАТО красномовно свідчить: зарано робити висновки.
Переговори, які мають значення
Ще в червні минулого року було схвалено історичне рішення про прийняття двох країн у члени Північно-Атлантичного альянсу за прискореною процедурою. Швеція і Фінлядія виконали всі умови, і офіційне приєднання повинні були узгодити 11 липня 2023 року на саміті у Вільнюсі.
Однак, в січні пройшли переговори Путіна і Ердогана, де розглядалися питання війни і миру як Росії, так і Туреччини. Після цього турецький Президент раптом заявив, що не погодить заяви про вступ до НАТО нових членів.
Бояться Росію?
Сам Ердоган пояснив, що не хоче засмутити Путіна. Пояснення звучить по-дитячому і не на рівні політика.
Справжні причини наступні:
- Електорат Президента Туреччини висловлює здебільшого антикурдські і антизахідні настрої, адже в країні триває своя війна, яка впливає на внутрішню політику. Виявити безперечну одностайність із Заходом означало б втратити підтримку серед виборців.
- Після введення санкцій щодо Туреччини за дії в Сирії від падіння економіки врятувала Росія. Саме російська допомога надала можливість без перебоїв провести підвищення зарплат і виплатити студентам стипендії.
- Після землетрусу Ердоган обіцяє швидко відбудувати ушкоджені міста. Для цього потрібні кошти, а Росія – привабливий економічний партнер для Туреччини, з яким здійснюється співпраця, в тому числі – військова.
Є ще ряд причин, але ці три – найважливіші.
Розширення НАТО під загрозою
Крім Туреччини проти вступу Швеції і Фінляндії в блок протестує Угорщина. Проте саме турецький напрямок є пріоритетним. Вважається, що Ердоган близький до того, щоб ратифікувати розширення НАТО.
Основна проблема, якщо його не вдастся долучити до кола узгоджуючих, полягає в тому, що західний альянс застигне на мертвій точці. Це дасть можливість до маніпуляцій і подальшої пропаганди Росії навіть після поразки у війні з Україною.