Ескалація конфлікту в Ірані: як це вплине на Україну?

Іранські обʼєкти наприкінці січня були атаковані безпілотниками. Цілями стали військові заводи. У західних ЗМІ одразу після цих подій зʼявилась інформація, що за атакою стоїть Ізраїль і що це може відобразитися на Україні.

Суть того, що відбулося

Обʼєктом став завод в Ісфахані, де виробляють боєприпаси. Поруч розташоване бюро безпілотників Shahed, які передають російській армії для атак по Україні. Також спалахнула пожежа на підприємстві по виробництву моторних масел, сталися вибухи на авіабазі і таке інше. Іран одразу ж оголосив,що результатів атака не принесла, проте ізраїльська преса повідомила, що успіх був.

Відомі міжнародні видання написали про те, що ця ескалація стала результатом спільних спроб США та Ізраїля знайти способи стримування ядерних і воєнних амбіцій Тегерана. Єрусалим не став коментувати такі припущення, а Пентагон заперечив цю версію. Проте експерти кажуть, що Ізраїль не вперше вдається до подібної тактики: офіційно інформацію не підтверджує, проте розповідає це в анонімних джерелах. Таким чином він де-факто визнає свою причетність.

Назрівало

Ситуацію прокоментував Директор Центру Близькосхідних досліджень І. Семиволос. Як би українцям не хотілося вбачати в ній непряму допомогу Україні, найімовірніше, йшлося зовсім не про те. Ізраїль вирішував лише свої власні проблеми.

Річ у тім, що таємна війна Тегерана і Єрусалима ведеться давно, проте з 2018 року вона вийшла на більш активну фазу. В хід пішли взаємні диверсії, вбивства, точкові удари. Саме тому нові атаки вкладаються в логіку цих дій. Нещодавня активізація Ізраїля повʼязана з тим, що в ньому владу отримала права коаліція – прихильниця силових методів щодо Тегерану. Ще одним фактором стало розширення експорту іранського озброєння, в тому числі – до РФ. Реакцію на це теоретично могли виказати і Єрусалим, і Пентагон.

Заперечуючи очевидне

Звичайно, США відцуралося від своєї причетності. Однак, за кілька діб до атаки держсекретар Блінкен відвідав Ізраїль і сказав, що треба вжити будь-яких дій, які перешкодять Тегерану придбати ядерну зброю. Ще одним візитером з США став голова ЦРУ, також були проведені найбільші спільні ізраїльсько-американські військові навчання.

Крім того, Пентагон тиснув на Єрусалим, щоб допомогти Україні. Остання атака по Ірану одним махом дозволяє вирішити все: і українське питання, і ядерне.

Таким чином США отримує зразу кілька переваг:

  • нашкодити Ірану;
  • допомогти Україні;
  • не ризикувати власними стратегічними інтересами;
  • не боятися, що американські воєнні технології потраплять до рук противників – Росії або Ірану.

Але знизити іранську допомогу безпілотниками Росії такі атаки могли б лише в тому випадку, якби вони стали регулярними. Це б послабило натиск на системи ППО України. Проте єдина така акція не змінить ситуацію. Вона може бути лише попередженням про вразливість іранських позицій.

Однак, це може зіграти роль і “червоної ганчірки”, яка спонукає Іран надавати ще більше допомоги Росії. Атакувати безпосередньо США Тегеран не здатен, проте посилювати військову потужність Росії може.

Що далі?

Експерт з питань Близького Сходу прогнозує, що такі удари можуть стати періодичними, як це було раніше. Ризики розпалювання справжньої війни зараз підвищились через зміну правлячих еліт в Ізраїлі і через провал ядерних переговорів з боку США. В Ірані тим часом активізуються внутрішні протести, що теж додає напруженості. Спеціалісти зазначають: одного потужного ракетного удару по ізраїльській території було б достатньо для початку великої війни.

Якщо це відбудеться, то для України можливі такі ризики:

  1. Передача озброєння для ЗСУ сповільниться, адже допомога потрібна буде і на Близькому Сході.
  2. Ціна на нафту і обсяги закупівель з Росії стрімко зростуть, якщо війна запобігатиме нормальному експорту цього продукту зі Сходу.
  3. Наступна криза спричинить нову хвилю біженців, чим підірве потенціал Європи.

З огляду на це війна на Близькому Сході принесла б для України більше негативних наслідків, ніж плюсів.

Скоріше за все питання вирішиться не військовим шляхом ззовні, а за допомогою революції всередині Ірану в піковий момент паніки населення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *