Звернення шведської влади до своїх громадян з приводу того, що вони мають бути готовими до війни, викликало неоднозначну реакцію. В ситій Швеції люди виявились морально зовсім не готовими до таких промов, тому більша частина суспільства відчула заперечення, а не сприйняла ці слова серйозно. Одні звинуватили владу в нагнітанні панічних настроїв, інші – в політичних маніпуляціях. Що ж насправді стало причиною такої гучної заяви?
Першими до подібної риторики вдалися два високопосадовці, і обидва вони входять до безпекового сектору:
- Головнокомандувач Збройних сил Мікаель Бюден;
- Міністр цивільної оборони Карл-Оскар Болін.
Вони обидва користуються довірою суспільства і авторитетом в своїй країні, що закономірно: політики соціальної сфери частіше вдаються до різних заяв, в той час як наростання мілітарної напруги в Європі і рідкі виступи персон такого рангу змушують громадян з великою увагою ставитись до висловлювань військових і захисників.
Не жарти
Міністр цивільної оборони Болін зазначив, що ситуація стала серйозною, і його непокоїть те, що темпи модернізації цивільної оборони не встигають за швидкістю, з якою зʼявляються нові виклики. Він закликає громадян Швеції зміцнювати обороноздатність країни вже зараз.
Його думці вторить і головнокомандувач ЗС Бюден. Він зазначив, що війна – ймовірна, і часу на зволікання не залишилось, потрібно вже зараз від слів перейти до реальних дій. Попри те, що за останні роки відбулись активні спроби зміцнити безпеку, зроблено значні інвестиції в оборону, треба продовжити прогрес. Головнокомандувач закликав шведів подивитись на Україну як на приклад і поставити подумки себе на місце українців, щоб справедливо відповісти на питання: чи готові вони до такого перебігу подій? Що саме вони мусять зробити, щоб така сама ситуація не застала їх зненацька?
Бюден знає, про що говорить, адже в грудні 2023 року він відвідав східний фронт України, де оцінив бойові ЗСУ безпосередньо на позиціях. Також він цікавився процесами, які відбуваються в житті цивільних українців в нинішніх реаліях.
На думку Бюдена, чим більше суспільство готуватиметься на випадок війни, тим сильнішою буде і вся країна, і думка ця цілком слушна. Але чи почули її шведи?
Політичні ігри
Справа в тому, що Швеція ще не стала членом НАТО, і не всі громадяни навіть зараз підтримують цю ідею. Звичайно, з початком війни в Україні загрози і ризики усвідомили і шведи, але перший шок минув, і зараз в суспільстві вже немає того рівня підтримки вступу до Альянсу, який був у 2022 році. Кожне нагадування про ймовірність нападу в свою чергу підвищує рівень підтримки натівського курсу у суспільстві.
Але членство в НАТО та навіть шлях в нього вимагає великих видатків, і платники податків не завжди розуміють, навіщо вони потрібні, якщо прямо не впливають на рівень життя та інфраструктурний і соціальний розвиток. Нагадування про можливість війни з вуст високопосадовців такого рівня подіяв як холодний душ. І саме це стало причиною звинувачень в тому, що подібні заяви мають на меті лише одне – маніпулювання громадською думкою в напрямку підтримки вступу в НАТО.
І хоча міжнародні аналітики підкреслюють, що такі звернення дійсно мають показовий елемент, однак, не виключають і того, що застереження мають під собою цілком реальне підґрунтя. Адже недарма провідні політики країни впевнені: чим раніше Швеція стане одним з повноправних членів НАТО, тим краще для безпеки і обороноздатності.
