У п’ятницю, 7 липня, президент Сполучених Штатів Америки Джозеф Байден заявив, що практично описав перспективи подальшого розвитку співпраці між Україною та Північноатлантичним альянсом. За словами хазяїна Білого дому, на даний момент офіційний Київ не може розраховувати на членство в НАТО. Це твердження викликало неоднозначну реакцію у світовому політикумі.
А все-таки чому? Адже раніше лідер США був одним із головних апологетів найширшої присутності України у структурах західного військового блоку. Навіть більше: обіцяв команді свого українського колеги Володимира Зеленського цілковиту підтримку Вашингтона в реалізації спільних проектів, включаючи постачання Києву американської зброї та навчання українських військовослужбовців на натовських базах.
Як стверджують незалежні аналітики, причин для зміни відповідної думки Байдена може бути три. По-перше, у Вашингтоні констатували «надто повільний розвиток» контрнаступу ЗСУ на Донбасі. По-друге, проти присутності України в Блоці активно висловлюються деякі країни Альянсу, включаючи Угорщину. І, нарешті, по-третє, в справу так чи інакше втрутилися основні пункти Статуту (основного закону) НАТО, які передбачають неможливість вступу до Блоку тих країн, на території яких ведуться бойові дії.
«Можливо, згодом Україна стане невід’ємною частиною НАТО, – резюмував Байден в інтерв’ю телеканалу CNN. – Зворотний звіт початку її присутності в Альянсі вже розпочався. Але це станеться не так скоро, як нам усім хотілося б».
Це може бути парадоксом, але раптово на користь повноправної присутності України в НАТО висловилася Туреччина. Турецький президент Реджеп Тайіп Ердоган, якого ЗМІ низки країн називали «приятелем» президента Росії Володимира Путіна, заявив буквально таке: «Україна обов’язково набуде статусу члена НАТО», – дуже хочеться, щоб це сталося найближчим часом. Слід зазначити, що жодних об’єктивних для Анкари причин інтеграції Києва до Альянсу турецький лідер назвати так і не зміг. Як і не зміг назвати просту причину, через яку Туреччина може піти проти думки Вашингтона в даному конкретному випадку. При цьому Ердоган нібито пообіцяв використати свій вплив для того, щоб вже найближчим часом проголосувати за «Україну в НАТО». Але ось у чому справа: раніше Туреччина зі зрозумілих причин виступила проти присутності в Північнолантичному альянсі Швеції, влада якої допустила блюзнірські дії щодо представників місцевої релігійної меншини.
Що б там не було, а «зворотний відлік» вступу України до НАТО справді запущено. Ось тільки незрозуміло, яку саме точку відліку буде названо у цьому контексті початковою», – йдеться у редакційному допису американських журналістів.
