Після Нового року з Китаю надійшли неочікувані новини, які можуть вплинути на приватний сектор країни і її положення на міжнародній арені.
Два шляхи розвитку
Восени 2022 року в Китаї відбулася зміна керівництва, але пару місяців радикальних змін не було помітно. Проте зараз стали явними 2 напрямки діяльності Комуністичної партії:
- Новий жорсткий підхід забезпечить збільшений контроль над економікою, що стане несприятливою умовою для приватного сектора та відносин із Заходом.
- Більше впевненості в проведенні реформ і втілення в життя заходів, ініціатором котрих виступає Лі Цян – новий премʼєр-міністр.
Все залежить від того, який напрямок стане головним.
Нещодавні події показали світу, що зміни в приватному секторі найближчим часом можливі, і що рух в напрямку зближення з демократичними країнами ймовірний.
Гігантам – зелене світло
Зараз спостерігається дещо однобока позиція: великі технологічні компанії – в пріоритеті, а малі залишаються поза фокусом змін в країні. Наприклад, лише за останні 2 роки змінилася заборона на первинне публічне розміщення акцій гіганта Ant Group Co. на нове залучення капіталу. Це гігантський крок уперед порівняно з минулими роками. А Тencent Holdings Ltd. – платформа інтернет-сервісів – отримала дозвіл на розробку низки ігор, хоча раніше впровадились жорсткі обмеження щодо такого продукту, що стало причиною падіння акцій компанії.
Зміни для забудовників
Раніше забудовникам не давали дихати через кампанію по зменшенню боргового навантаження. Вона отримала негласну назву “три червоні лінії”. Вже в перший тиждень 2023 року пролунала інформація, що ці обмеження планується значно послабити. І слова не залишились на рівні риторики: одному забудовнику реструктурували борг, а іншому – дозволили випустити новий акціонерний капітал.
На тлі міжнародних відносин більш лояльна позиція до приватного сектора втілилась в виступ новопризначеного міністра закордонних справ Цинь Гана, який просто засипав похвалами американський народ і уряд. Така ж лінія зберіглася і в обговоренні Китаєм планів щодо необхідності відновлення імпорту австралійського вугілля після 2 років заборони.
Надія на “Золотий вік” Китаю
Чи можна всі ці кроки Пекину вважати дієвими? І чи зможуть вони зменшити занепокоєння щодо приватного сектору Китаю з боку західних країн?
Американські політики і політичні експерти зазначають, що Пекін останнім часом проявляє значний інтерес до міжнародних відносин, вбачає в цьому перспективи для розвитку. Але багато хто відмічає, що ще достеменно невідомо, як довго продовжиться таке потепління, оскільки повної відмови від жорстких підходів останнього пʼятиріччя немає. Деякі політологи взагалі пояснюють, що очікуваного “золотого віку” для Китаю не передбачається, сподівання на це – самообман.
Тривожним сигналом можна вважати наміри створення механізму накопичення багатства. Воно стосується корегування того, що признають надмірними доходами, і передбачає конфіскацію нелегальних прибутків.
З огляду на вищесказане, важко відповісти, який з двох шляхів обере Комуністична партія Китаю. Залишити все без змін – найлегший шлях, який не несе ризиків радикальних змін, тим більше, для такої консервативної держави, як Китай.
