“Куди котиться цей світ???”, – приблизно такою була реакція суспільства на нещодавну заяву Трампа про зацікавленість у придбанні Гренландії, пропозицію Канаді стати 51-м штатом та попередження про спроби повернути під контроль Панамський канал. Суспільство виявилось не зовсім готовим до такого формату геополітики. Чи… не така це вже і новинка?
Як показує історія, придбання земель не є ноу-хау для Сполучених Штатів. За минулі століття вони мали кілька вдалих угод про купівлю територій. Давайте разом подивимось, чому і як це періодично відбувається, а заразом і визначимось, чи не є це переходом від воєн до бізнес-моделі в сучасній політиці.
Історія розширення території Сполучених Штатів сповнена військових завоювань, дипломатичних маневрів та стратегічних угод. Один із найцікавіших випадків – це приєднання Флориди. Американці не завойовували цей регіон у традиційному розумінні, а скоріше змусили Іспанію поступитися ним у рамках концепції “краще купувати, ніж воювати”. Як це сталося? Давайте розберемося.
Упродовж XIX століття Сполучені Штати Америки активно розширювали свої території, використовуючи як військові, так і дипломатичні методи. Особливо цікавими є випадки приєднання Флориди та Техасу, які демонструють стратегію “краще купувати, ніж воювати”.
Ще раз про Флориду: дипломатія замість війни
На початку XIX століття Флорида була іспанською колонією, однак її стратегічне розташування та нестабільність привертали увагу США. Американські війська під командуванням генерала Ендрю Джексона захопили кілька іспанських фортів, що створило напруженість між двома країнами. Розуміючи, що утримувати Флориду стає дедалі складніше, Іспанія вирішила передати цю територію Сполученим Штатам.
У 1819 році держсекретар США Джон Квінсі Адамс та іспанський посол Луїс де Оніс підписали договір, відомий як Адамс-Онісів договір. Згідно з умовами угоди, США отримували Флориду, зобов’язуючись виплатити до 5 мільйонів доларів для покриття претензій американських громадян до Іспанії. Крім того, США відмовлялися від претензій на Техас, який на той час залишався під контролем Іспанії. Договір був ратифікований у 1821 році, і Флорида офіційно стала частиною США.
Техас: від незалежності до приєднання
Техас мав складну історію відносин з Мексикою. Після проголошення незалежності від Іспанії у 1821 році, Мексика намагалася контролювати територію Техасу, де проживало багато американських поселенців. Незадоволені політикою мексиканського уряду, техасці у 1836 році проголосили незалежність, створивши Республіку Техас. Протягом наступних дев’яти років Техас залишався незалежною державою, однак більшість його мешканців прагнули приєднання до США.
У 1845 році, після тривалих переговорів та політичних дебатів, Конгрес США ухвалив рішення про анексію Техасу. 29 грудня 1845 року Техас офіційно став 28-м штатом США. Це рішення призвело до напруженості у відносинах з Мексикою, що зрештою вилилося у американо-мексиканську війну 1846-1848 років.
Висновок
Історія приєднання Флориди та Техасу демонструє різні підходи США до територіальної експансії. У випадку з Флоридою було обрано дипломатичний шлях, тоді як приєднання Техасу поєднувало в собі елементи підтримки місцевих повстанців та подальшої анексії. Ці події підкреслюють прагнення США розширювати свої кордони, використовуючи як мирні, так і військові засоби.
Про історію найбільшої покупки нерухомості – штату Луїзіана – владою США читайте в першій частині циклу ” Краще продавати, ніж воювати? – скуповування територій як перехід від війн до мирного відбирання земель”:
Про історію приєднання Флориди і умови, які цьому передували, читайте в другій частині циклу ” Краще продавати, ніж воювати? – скуповування територій як перехід від війн до мирного відбирання земель”:
