Президент Латвії, Едгардс Рінкевичс, виступив із важливою ініціативою щодо впровадження односторонньої заборони на імпорт російського зерна. Його кроки викликали бурхливі обговорення як політичного, так і економічного спрямування.
Причина вимоги такого різкого обмеження логічна: за словами президента, імпорт зерна з Росії сприяє “російській військовій машині” та негативно впливає на сільське господарство самої Латвії. Але головна причина лежить навіть не в економічній, а в етичній стороні процесу: Рінкевичс вказав на те, що російське зерно може бути вкрадене з окупованих українських територій і використовується у гібридній війні, тому жодна цивілізована країна не мусить долучатися до цього злочинного акту навіть як третя сторона.
Але треба бути справедливими і зазначити: тут йдеться не лише про шляхетність, але і про політичні ігри. Так, попередні коментарі прем’єр-міністерки Латвії, Евіки Сіліньї, свідчать про внутрішні розбіжності в уряді стосовно цього питання. Вона підкреслює, що односторонні обмеження, на яких наполягає президент, можуть бути неефективними та вказує на необхідність координації заходів на рівні Європейського Союзу. Тому зрозуміло, що зараз можновладці збиваються у групки навколо цього питання і визначають свої сфери впливу на колег.
Ініціатива також вже обговорюється на рівні ЄС, а міністр сільського господарства Латвії, Армандс Краузе, активно веде обговорення щодо заборони імпорту російської сільськогосподарської продукції до ЄС.
Зауважимо, що ці кроки Латвії можна вважати прямим індикатором зростання напруженості в економічних та політичних відносинах з Росією, особливо в контексті подій в Україні та гібридної війни.
Але найголовніше – це те, як саме відреагують на чіткі та однозначні заклики сусіди по Євросоюзу. Особливо на фоні низки страйків фермерів на кордонах з Україною, які різко виступають проти ввозу сільськогосподарської продукції з України. В найкращому випадку можна очікувати формування спільної позиції ЄС в цьому питанні, але з огляду на динаміку експорту зерна з України і завзятість, з якою конкретні сили в Європі намагаються перекрити цей канал, процес не буде простим.