Протягом 24 років постать першої особи Росії настільки тісно вкоренилася в міфи та уявлення, що дуже складно відрізнити вигадки від правди. Через це багато хто дійсно вважає, що кращого геостратега, ніж цей великий лідер, в РФ просто не знайдеш. Давайте у нашому циклі статей розберемо, що зі стійких стереотипів – правда, а що – махінація.
Путін – сильна рука та міцний лідер
“Можливо, Путін не ідеальний, але він керує сильною рукою, яка так потрібна країні”. Щоб впровадити цей міф у свідомість росіян, десятиліттями його PR-команда намагалася створити з нього справжнього мачо: то він гарцює топлес на конях, то занурюється за древніми амфорами і без труднощів витягає їх з дна, створюючи конкуренцію професійним ловцям перлів, то плигає в льодову ополонку, то особисто веде косяки стерхів, і терористів рішуче моче в унітазі, і весь Захід здатний поставити на місце лише однією гострою фразою.
Суворий, але справедливий лідер, іноді сварить чиновників за невдачі, які ті допускають, не дотягуючи, звісно ж, до рівня свого ідеального керівника. Де ж ще знайдеться такий мужній, хоробрий і унікальний Президент?
А тепер пропонуємо відвернутися від телевізорів, подивитися на реальність і проаналізувати дії Путіна та їх наслідки. Насправді Володимир Володимирович досить трусливий і всіма силами намагається уникнути будь-яких протистоянь. Що й казати, якщо в самій Росії є цілі регіони та їхні глави, які не підкоряються російським законам, і Путін чомусь все ніяк не хоче (або, скоріше, не може) налагодити порядок у цьому питанні.
Один з яскравих прикладів – Кадиров. Щоб уникнути з ним конфронтації, Путін воліє взагалі не помічати, що ціла Республіка живе за кадировськими поняттями, де викрадають журналістів, бʼють увʼязнених, вбивають людей посеред білого дня, влаштовують розправи і роблять безліч інших незаконних речей. Дивлячись на Кадирова, якось язик не повертається сказати, що всією країною дійсно керує Путін, і ще й своєю сильною рукою.
Також напад на Україну у 2014 році Путін організував якось з-під тишка. Як всі добре пам’ятають, росіян на Донбасі, у Луганську та в Криму захищали не Путін, а “їхтамнєти”, “зелені чоловічки” та інше. Якось не по-лідерськи це виглядає, чи не правда? Не “я вас захищаю”, а “я прикриваюся дивними виправданнями”.
Або ще один приклад – повстання Пригожина. Під час походу керівника ЧВК “Вагнер” на Москву було чудово видно, який з Путіна насправді міцний лідер. Він тоді записав відеозвернення, де розмірковував про зраду, про неминуче покарання, але по суті не вдався до жодних дій, щоб зупинити похід ЧВК на Москву. Жодних законних наслідків для Вагнера також не було:
- ніхто так і не поніс покарання за збитий літак;
- за 6 вертольотів з російськими військовими відповідальних не шукали;
- ніхто не сів у в’язницю за держзраду.
Як мінімум 10 кадрових військових загинули від рук мятежників, але військових Путін поважає лише у телевізорі, а в реальному житті нікого за їх смерть навіть не покарали, усе замʼяли відразу. Так, з Пригожиним врешті-решт Путін все-таки розібрався, але виникає питання: чи став би дійсно міцний лідер вбивати свого противника так просто з-під тишка, з-за рогу? Чому він не зміг справитися з ним легальними методами? Або просто побоявся гри на відкритому полі, знаючи, що не витримає і програє? Ні, так поступає лише невпевнений у собі злочинець, який боїться не витримати проти більш сильного суперника через свою слабкість.
Якби Путін був тією самою сильною рукою, чи не розібрався би він за чверть століття з корупцією, з неефективними чиновниками, з проблемами ЖКГ, з безробіттям? Що можна сказати про Президента, який за 24 роки правління так і не вирішив жодної з цих проблем? Він не розігнав злодіїв, не ліквідував безцільного просиджування своїх крісел чиновниками. Чи дійсно він сильний лідер? Чому він від високопосадовців не вимагає жодних результатів? А якщо вимагає, то чому його вимоги ігнорують? Чому не виконують його накази? Справа в тому, що накази готуються скоріше для PR, як частина сценарію, щоб показати їх по телевізору. Ну, або в інтересах окремих груп, які дуже відрізняються від середньостатистичних росіян як мінімум за розмірами вкладів і країнами банків, де розміщуються ці вклади. Але про такі укази в новинах не згадують.
І ось на Федеральному зібранні Путін вимагає позбавити практику третіх змін в російських школах, при цьому він мовляв не в курсі, що про її повну ліквідацію на той момент вже повідомив Міністр освіти. Виникає кілька зауважень:
- По-перше, це питання не президентського рівня. Ну, наприклад, якби на Федеральному зібранні він вимагав встановлювати ручки на дверях з тієї сторони, яка зручна для правшів. Так, це зручно, так, це актуально в повсякденному житті, але яке відношення до цього має Президент?
- По-друге, створюється чітке враження, що питання написано спеціально на вже виконану дію, щоб потім це точно можна було підкласти до великої стопки паперів з досягненнями Президента, адже виконано ж!
Або улюблена та активно використовувана фраза Путіна про те, “що Росію кругом надурили та кинули”. І з Мінськими угодами, і з розширенням НАТО. Але що ж це за сильний лідер такий, якого всі навколо роками обманюють без будь-яких наслідків? Загалом, для Путіна найголовніше – здаватися, а не бути. Здаватися міцним лідером, який всіми керує, знає все про всіх, тримає все під контролем як усередині Росії, так і ззовні.
Отже, сильна рука, звісно, сильна, тільки результатом цієї сили за 24 роки стало лише цупке затиснення горлянки тих, хто вказує на нерозв’язані проблеми всередині країни. Мабуть, всі сили жорсткого лідера йдуть саме на це, а до реальних справ поки що так і не дійшло. Можливо, для цього треба ще кілька президентських термінів. Але це не точно.
Прочитати першу частину циклу “Міфи про великого і страшного Путіна: частина перша” можна тут: https://eaukraine.eu/ru/2024/03/11/%d0%bc%d0%b8%d1%84%d1%8b-%d0%be-%d0%b2%d0%b5%d0%bb%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bc-%d0%b8-%d1%83%d0%b6%d0%b0%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%bc-%d0%bf%d1%83%d1%82%d0%b8%d0%bd%d0%b5-%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%82%d1%8c-%d0%bf/
