Днями Генсекретар НАТО Йенс Столтенберг висловив думку з приводу того, що війна в Україні буде затяжною. Це викликало бурю думок в інформпросторі. Росію така риторика не влаштовує, Україну – теж. Аргументи “за і проти” висловили і українські політики.
Чи відмовиться Путін від своїх планів
Президент України повідомив, що влада прекрасно усвідомлює: Путін не змінить своїх намірів до кінця свого правління. Захопити територію – його найперша мета, тому спроби в цьому напрямку будуть актуальними і в 2023 році, і надалі. Це стратегія не просто Путіна, а імперської Росії, тому сподіватися на те, що вона зміниться, не варто.
Окрім війни існують і інші тактики поглинання України – “лагідні”, коли це відбувається не методом військової агресії, а, наприклад, завоюванням інформаційного простору, щоб повністю заполонити думки українців російською пропагандою. Пізніше за старою схемою проводиться референдум і мирним шляхом ці території вводяться в склад імперії.
Насправді такий варіант ще більш небезпечний, бо військова агресія викликає у громадян України активний супротив, а “лагідні” методики не так яскраво помітні, тому є ілюзія того, що до фатального рішення ніхто не примушував і не маніпулював суспільною думкою.
Чи буде наступ
Реалізація плану Путіна щодо військового захоплення залежить від двох факторів:
- Обороноздатність України. Наразі вона повністю залежить від надання озброєння країнами-партнерами. Іншими словами, це повʼязано з працею українських дипломатів.
- Воєнний потенціал Росії. Кількість людей і озброєння в цій країні вищий, але він не безмежний. Озброєння частково вже зараз постачається третіми сторонами.
Не треба на цьому фоні знецінювати роботу ВСУ: в перші дні війни вони довели, що змінити хід війни всупереч всім прогнозам і логічним аргументам можливо.
