Катастрофа урядового гвинтокрила і смерть Президента Ірану разом з першими людьми країни – подія, яка вплине на весь світ. Особливо, якщо враховувати, що ця країна є постійним пунктом новин, санкційних списків і виготовлення смертоносної зброї останніх років. Те, що країну чекає криза – однозначно, але наслідки можуть бути ще ширшими і вийти далеко за географічні кордони Ірану.
Хто зверху?
В першу чергу треба внести ясність з посадою Президента. В Ірані ця посада не є головною як в більшості європейських країн чи в США. Тут президентське крісло – лише друге на щаблі влади, а перше посідає так званий “Верховний лідер”. Ним наразі є 85-річний аятола Алі Хаманеї. Він сам був Президентом Ірану в період 1981 до 1989 року, а потім “отримав підвищення” після обрання Верховним лідером країни. Ним він і залишається до сьогодні. За цей час при ньому вже встигли змінитися пʼять різних Президентів.
Журналісти неодноразово свідчили в своїх матеріалах, що аятола свого часу отримував вищу освіту в Москві в Університеті дружби народів ім. Патріса Лумумби, але чи це дійсно так, достеменно невідомо.
Отже, лідер країни в цій авіакатастрофі не постраждав. Але для того, щоб закрити потребу в Президенті, тепер будуть призначені дострокові вибори. До того ж часу всі його функції буде покладено на віце-президента Мохаммада Мохбера.
Де стабілізація?
Експерти вже зараз передбачають, що наступником загиблого Раїсі скоріше за все буде рекомендований Верховний лідер Хаменеї. Очевидно, що це стане кандидат з ультраконсервативними поглядами, який підтримує жорстку лінію, якої і сам притримується.
Треба зазначити, що Президент Ібрагім Раїсі не користувався великою популярністю в народі, але його смерть в такий напружений момент може призвести до значних наслідків. Звичайно, для частини іранців починається жалоба. Але немало людей сприймали його як того, чиї руки в крові. Тому реально очікують потужних антиурядових демонстрацій. Останній такий епізод був у 2022 році, коли їх ледве приборкали. Зараз період і ситуація ще більш “вибухонебезпечна”, її можна назвати ідеальною для перевороту.
Очікується, що численні дисидентські групи будуть намагатися використати те, що сталося, для швидкої дестабілізації сталого порядку. Ймовірно, що наслідки відчує навіть Верховний лідер.
