З перших днів повномасштабного вторгнення українці вимагають створити “повітряний купол” над Україною за зразком Ізраїля. Виявилось, що через низку причин цю ідею втілити в життя неможливо. Але наприкінці 2023 року про це знову заговорили на зустрічі G7 в Токіо. І тепер ініціатива йде вже не від українців, а від найвпливовіших політиків світу. Так виявляється, що “повітряний щит” все-таки можливий?
Неможливе
Головними аргументами проти втілення такого проекту на території України у 2022 році були наступні:
- Велика площа. Створити “небесний купол” над Ізраїлем простіше, адже його територія дорівнює площі Львівської області. Тобто, там можна поставити таку кількість сучасних установок ППО, яка майже не залишить “сліпих” зон для прольоту ракет з зовнішніх територій.
- Вартість проекту. З попереднього фактору випливає другий – вартість такої кількості озброєння надвисока. Світ не мав на це ресурсів у 2022 році, і щоб отримати їх, потрібні десятиліття.
- Неготовність до Світової війни. Міжнародна спільнота виявилась не готовою до масштабного конфлікту, тому навіть всіх систем ППО світу не вистачило б, щоб забезпечити Україні надійний захист.
Саме тому попри популістичні вимоги ніхто не розглядав ідею створення “залізного купола” серйозно.
Чи все-таки?
Незважаючи на це, у листопаді 2023 року на зустрічі G7 у Токіо розвернулося широке обговорення щита ППО над небом України. Постає питання: а чому не можна було зробити цього раніше?
Справа в тому, що є кілька нюансів:
- Розрахунок. В першу чергу для політиків війна – це математика. Спочатку були сподівання на те, що стримати агресію Кремля можна буде “малою кровʼю”. Звичайно, йдеться не про кров українців, а про вливання з бюджетів і міжнародних фондів. Озброєння, яке надавали, було дорогим, але виявилось, що фактично це – “гроші на вітер”, бо росіяни ракетами можуть успішно знищувати такі обʼєкти на території України. Отже, надавати Україні техніку і артилерійські системи можна безкінечно, але чи є в цьому сенс, якщо їх використання не може ніхто гарантувати?
- Відносність. Створити надійний захист над усією Україною – ідея утопічна. Тому вирішили зосередитись на дійсно важливих обʼєктах. Звичайно, це не житлові райони, а обʼєкти критичної інфраструктури, потужності виробництв оборонпрому та найдорожчі одиниці озброєння.
На зустрічі G7 про актуальність цього проекту розповіла Міністр закордонних справ Анналена Бербок. Єдине, що терміни реалізації поки що не оговорюється. Залишається сподіватись, що поміркованість і математичний підхід Заходу прискорить це до максимуму.
