Четвер, 16 листопада, вищий законодавчий орган Туреччини відклав на невизначений термін розгляд питання про найширшу інтеграцію Швеції до структур Північноатлантичного альянсу. Як стверджують в Анкарі, це рішення було викликане небажанням Стокгольма видворяти курдських бойовиків за межі шведської держави, а також пасивність влади Королівства у пошуку провокаторів, які регулярно спалюють екземпляри Корану. На думку незалежних аналітиків, у подібної позиції існує дещо інше трактування.
На перший погляд рішення турецького парламенту сенсацією не стало. Раніше президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган неодноразово заявляв, що його країна блокує будь-який документ, який передбачає вступ Швеції до НАТО. Мовляв, держава-шукач не виконала основних умов свого перебування в
західному військовому блоці. Серед зазначених умов, зокрема – відмова Стокгольма скасувати низку пунктів економічних санкцій щодо самої Турецької Республіки (ТР).
Однак ось у чому справа: парламентарі в Анкарі пішли всупереч як Європейському союзу і Сполученим Штатам Америки, так і власному керівництву. Так, наприклад, заступник міністра закордонних справ ТР Буряк Акчапар намагався донести законодавцям думку Брюсселя і Вашингтона і заявив, що вступ Швеції до НАТО зробить європтлантичний регіон безпечнішим. А кілька тижнів тому турецький президент особисто рекомендував парламенту ратифікувати протокол про рішення Стокгольма до Альянсу. Не допомогло.
“Складається враження, що турецькі парламентарі готові дати добро на членство Швеції в НАТО, але не зараз”, – сказав у коментарі для EURO-ATLANTIC UKRAINE турецький аналітик Акаф Ідіз. При цьому певного терміну експерт не назвав.
Згідно з офіційною інформацією, прихильники шведської інтеграції до натовських структур не втрачають оптимізму. Передбачається, що рано чи пізно відповідне питання буде вирішено. Щоправда, для цього депутатам Великих національних зборів Туреччини доведеться піти Стокгольму на певні поступки. Все інше – процедурне питання.
