Нова так звана “Місячна програма” Російської Федерації, що ознаменувалася успішним запуском на поверхню природного супутника Землі нової станції “Місяць-25”, викликала несподівану реакцію у десятках країн світу. Про намір відправити на Місяць власні апарати заявили Індія, Пакистан і Китай, а США оголосили про продовження програми освоєння ЄСЗ. Як стверджують незалежні експерти, свої “космічні амбіції” найближчим часом озвучить Україна. Чи можлива реалізація цієї ідеї?
На перший погляд – ні. Причому, за визначенням: сьогодні Україна, яка перебуває у вирі війни, не може дозволити собі жодних наукових розробок. Крім того, основні “донори” Києва в особі США та Європейського Союзу сфокусували свою увагу виключно на військовій підтримці української держави.
Однак є й інша, якщо так можна сказати, сторона медалі. Ті самі “донори” не відкидають можливості спільної з Україною діяльності з дослідження місячної поверхні. “На сьогоднішній день у центрах НАСА працюють десятки талановитих українських вчених, – сказав у коментарі для EURO-ATLANTIC UKRAINE американський оглядач Вільям Конноллі. – Навіть якщо побічно вони будуть причетні до участі у створенні нових наших місяцеходів, можна буде сміливо говорити про те, що Україна, як і раніше, вважається космічною державою”.
Є ще один аспект, на який у даному контексті не можна не звернути уваги. Не виключено, що в найближчому майбутньому Україна стане частиною міжнародної програми з освоєння космосу. “Напрацювання українців можуть бути корисними відповідним програмам ЄС, – наголошує для EURO-ATLANTIC UKRAINE французька журналістка Марі П’юдеба. – Чому б і ні”.
А ось відповіді на таке запитання поки що немає. За останніми даними, офіційний Київ справді розглядає можливість хоча б часткової присутності України у міжнародних космічних програмах.
Чи вийде це, чи зможе той же Київ розпочати новий оновлений старт – покаже час.
