Після того, як Президент Франції заявив про готовність ввести в Україну війська, канцлер Німеччини Олаф Шольц проявив настрої своєї країни, яку завжди вважали стійким партнером Києва. Родзинкою стало його відеозвернення, яке вже назвали ляпасом Парижу і обіцянкою диктатору в Кремлі.
Публічна заява
Промова Макрона про надання допомоги шляхом розгортання французьких військ в Україні наробила шуму як в Росії, так і далеко за її межами. Така радикальна заява викликала неоднозначну реакцію в Європі. Шольц повідомив, що НАТО не буде воюючою стороною в цій війні.
В першу чергу, це можна вважати явною незгодою з позицією Президента Франції, а в другу, свідченням, що німецько-французькі відносини продовжують псуватися. Важливо, що міністр закордонних справ Франції повідомив, ніби насправді Макрон говорив про те, що допомога може статися в нагоді при розмінуванні, а це якраз нижче порогу для участі у війні. Але факт залишається фактом: роль своєї країни Макрон і Шольц бачать по-різному.
Треба зазначити, що обидва європейські посадовці роблять ставку на різне:
- Французький президент “розігрує карту” стратегічної неоднозначності, щоб тримати Росію в напрузі;
- Німецький канцлер розставляє всі крапки над “і”, не залишаючи місця Європі для підвищення ставок.
Він робить все, щоб Путін не міг прискіпатися до жодного його слова або інтерпретувати його по-своєму.
Різниця світоглядів
Причини такої різниці полягають у методах ведення політики:
- Макрон – політичний вундеркінд. Він завоював президентство завдяки своїй партії, яку сам створив, і продовжує самовпевнено діяти надалі, часто не узгоджуючи дії з сусідами по Європі.
- Шольц – адміністративний фахівець, який пройшов довгий шлях на партійних посадах. Він приймає важливі рішення лише після того, як розвʼяже всі можливі конфлікти.
Ще одна причина полягає в тому, що партія канцлера не хоче відмовлятись від політики миру за всяку ціну. Страх війни – її рушійна сила. При цьому Шольц (на відміну від Макрона) не творець своєї партії, а лише її учасник.
Третя причина – суспільні настрої в Німеччині. Німці реально бояться, що війна може перекинутися на територію Європи, тому вважають підтримку України наданням крилатих ракет невиправданим ризиком.
Близькість виборів
Також треба памʼятати, що в червні відбудуться вибори до Європарламенту, восени – вибори в східних федеральних німецьких землях, а в наступному році – федеральні вибори. Тому багато хто назвав виступ Шольца першим заходом передвиборчої кампанії. Якщо згадати, що його партія останнім часом втрачає рейтинги, такі думки не можна відкидати.
Якщо політик хоче продовжити своє політичне життя, то позиція протистояння допомозі Україні має сенс. Тому він робить навіть ті заяви, до яких не має жодних компетенцій. Наприклад, що не відправить німецьких солдат в Україну. Хоч рішення щодо цього насправді приймає парламент. Але чого не зробиш в гонитві за голосами електорату.
