У розпал енергетичної кризи та гуманітарної напруги в Придністров’ї, Анкара стала ареною для складних переговорів між Росією та Молдовою. Зустріч, організована за посередництва Туреччини, має на меті знайти компроміс, який зможе стабілізувати ситуацію в регіоні, але також має глибокі наслідки для безпеки та економіки Європи.
Криза в Придністров’ї: енергетика як зброя
Придністров’я залишається зоною невизначеності на карті Європи. Гуманітарна ситуація в регіоні значно ускладнилася через залежність від російського газу, який Москва використовує як важіль впливу. Без належного постачання енергоносіїв більшість населення регіону стикається із загрозою холодної зими та економічною ізоляцією.
Російська сторона, до складу делегації якої входять представники «Газпрому», Адміністрації Президента та МЗС, запропонувала два сценарії розв’язання конфлікту:
- Поступова передача влади: передбачає виведення російських військ із регіону та встановлення десятирічного перехідного періоду для інтеграції Придністров’я до Молдови.
- Замороження конфлікту: продовження підтримки регіону Москвою через пільгові поставки газу, а також часткове списання боргів Молдови за газ в обмін на лояльність.
Ця інформація з варіантами подолання кризи зʼявилася в інформаційному просторі 9 січня, проте підтвердження чи спростування її від офіційних посадовців з будь-якої сторони – Росії, Туреччини чи Молдови – ще не відбулося. Очікується, що подробиці оприлюднять найближчими днями.
Роль Туреччини у вирішенні конфлікту
Туреччина, виступаючи посередником, прагне знизити напругу між Москвою і Кишиневом. Анкара активно переконує молдовську сторону проявити гнучкість у переговорах, аби уникнути ескалації, яка може вийти за межі регіону.
Цей крок Туреччини не лише покращує її міжнародний імідж, але й зміцнює вплив Анкари в чорноморському регіоні. Для Європейського Союзу це важливий сигнал: Туреччина може стати ключовим гравцем у стабілізації ситуації, що напряму впливає на енергетичну та безпекову політику ЄС.
Енергетика Молдови: між молотом і ковадлом
Для Молдови ситуація в Придністров’ї перетворилася на серйозний виклик. З одного боку, уряд Майї Санду стикається з тиском західних партнерів, які закликають до більш жорсткої політики щодо Росії. З іншого боку, енергетична залежність від Москви змушує Кишинів шукати компроміс.
Брюссель, зокрема, закликає Молдову діяти рішучіше, але не пропонує достатньої фінансової чи технічної допомоги, щоб зменшити її залежність від російського газу. У цьому контексті переговори в Анкарі можуть стати вирішальними для визначення майбутнього енергетичного балансу в регіоні.
Як це впливає на Європу?
Енергетична криза у Молдові та Придністров’ї вже торкається інтересів Європейського Союзу. Зменшення поставок російського газу або його повна зупинка може спричинити новий виток енергетичної напруги в регіоні, адже європейські країни все ще відновлюються після газової кризи 2022 року.
Росія використовує енергетику як стратегічну зброю для впливу на ЄС, що вже виявилося в залежності деяких країн від російського газу. Тиск на Молдову та переговори в Анкарі можуть також вплинути на позицію Румунії — найближчого союзника Молдови та члена ЄС.
Безпекові загрози: дестабілізація регіону
Придністров’я, розташоване неподалік кордону з Україною, залишається потенційною гарячою точкою в Європі. Будь-яке загострення конфлікту може спровокувати нові виклики для безпеки всього регіону.
Дипломати Туреччини застерігають, що ескалація конфлікту може мати непередбачувані наслідки, особливо в умовах, коли Європа зосереджена на війні в Україні.
Яке майбутнє регіону
Переговори в Анкарі демонструють, як питання енергетики та гуманітарної кризи можуть впливати на геополітичний баланс. Туреччина, беручи на себе роль посередника, відкриває нову сторінку у відносинах між Росією, Молдовою та Європою.
Ці переговори можуть стати прикладом того, як багатостороння дипломатія здатна запобігти ескалації. Проте, чи вистачить політичної волі у сторін для досягнення реальних результатів — питання, яке залишиться відкритим у найближчі місяці.
