У Молдові завершився перший тур президентських виборів, що став важливим етапом у подальшому політичному розвитку країни. Чинна президентка Мая Санду, яку вважають проєвропейською, отримала 42% голосів, тоді як її головний опонент Олександр Стояноглу, що відстоює проросійські погляди, набрав 26%. Однак, ситуація залишається напруженою, адже більшість кандидатів, які зайняли нижчі місця, є противниками Санду, а їхні виборці, ймовірно, підтримають її опонента у другому турі.
Можливі сценарії другого туру
Хоча результати першого туру на користь Санду, шанси її суперника Стояноглу в другому турі не варто недооцінювати. Голоси виборців кандидатів, що зайняли третє місце і нижче, можуть змінити ситуацію. Але, як найчастіше це і буває, майже всі, хто не підтримав переможицю першого туру, далі проголосують проти неї. І це означатиме однозначну поразку.
Проте, проєвропейські аналітики зазначають, що у другому турі шанси між проєвропейським і проросійським кандидатами можуть стати приблизно рівними. Це свідчить про серйозне протистояння двох курсів – європейської інтеграції та проросійської орієнтації.
Референдум щодо євроінтеграції
У день президентських виборів у Молдові також відбувся референдум про закріплення курсу на європейську інтеграцію в Конституції країни. Хоча прихильники цього курсу формально здобули перемогу, різниця в голосах була мінімальною – близько тисячі голосів, переважно за рахунок діаспори. Це вказує на те, що молдовське суспільство залишається глибоко розколотим щодо майбутнього країни.
Звинувачення в підкупі та фальсифікаціях
Результати виборів і референдуму викликали неоднозначні реакції. Влада Молдови та деякі українські експерти звинуватили проросійські сили в підкупі виборців, що могло вплинути на підсумки голосування. Водночас, оскільки адміністративний ресурс знаходиться в руках чинної влади, такі звинувачення на адресу опозиції можуть виглядати дещо дивно.
Розкол у молдовському суспільстві
Основна проблема полягає у глибокому розколі молдовського суспільства. Багато хто, особливо в Придністров’ї, Гагаузії та етнічній Бессарабії, сприймає європейську інтеграцію як поглинання Молдови Румунією – однією з найбідніших країн ЄС. Ця перспектива викликає занепокоєння, оскільки частина населення побоюється втрати суверенітету.
Соціально-економічні виклики
Економічна політика офіційного Кишинева також викликає багато запитань. Лібералізація економіки за шаблонами МВФ, яка характерна для країн третього світу, не завжди позитивно сприймається населенням. Підвищення цін на газ та інші комунальні послуги вдаряє передусім по найбідніших верствах населення. Це нерідко асоціюють з європейським вибором країни, що викликає додаткову критику.
Серія друга: майбутні вибори у Грузії
На фоні подій у Молдові варто звернути увагу на майбутні парламентські вибори в Грузії. Ці вибори також можуть стати своєрідним “дзвіночком”, що вкаже на нові політичні виклики для країн Східної Європи. Шаблонні оцінки таких подій можуть призвести до негативних наслідків, тому важливо уважно стежити за розвитком ситуації.
Молдова, як і багато інших країн регіону, стоїть перед вибором між європейським майбутнім і впливом Росії.
