Україна не має наміру йти на поступки ворогам у будь-яких сферах. Навіть у тих сферах, які захищаються міжнародними принципами протягом десятиріч. І навіть тоді, коли такі заходи можуть нашкодити самій Україні. Але ставки високі, і чи можна знайти правих і неправих, коли на кону стоять сотні тисяч життів?
Санкції
Росію обклали санкціями з усіх сторін, і це дійсно приносить плоди. Проте, є сфери, які в санкційні списки не додають. Такою сферою є ліки і вся фарміндустрія, бо гуманітарні міжнародні принципи стоять на стороні людей, що потребують лікування, в якій країні вони б не жили.
Але Україна зараз не підтримує гуманітарної шляхетності, адже російська сторона її не виказує: в Україні майже щоденно від військової агресії РФ гинуть здорові і хворі цивільні люди. Тому гуманітарні заходи “в одні ворота” здаються українському уряду недоречними.
Принципи на крові
В травні 2022 року український уряд висловив свою думку: ті, хто ведуть бізнес з окупантом, не буде мати бізнесу в Україні. Країни ЄС вбачають в цьому шантаж, який ставить європейських бізнесменів перед важким вибором. До жовтня з цим питанням пригальмували, але восени Україна почала реально тиснути на вилучення зі свого ринку компаній, які продовжують співпрацю з Росією, хоча Брюссель активно висловлюється проти таких радикальних дій.
Охорона здоровʼя чи політика
Український уряд виділив 19 основних компаній, більшість з яких зареєстровані в ЄС і не бажають прощатися з таким великим ринком збуту, як Росія. Обсяг їх бізнесу за приблизними оцінками становить 1,7 млрд еврів. Як Росія, так і Україна – великі ринки збуту, тому зрозуміло, що питання це не лише етичне чи політичне, але й економічне, яке дуже гостро стосується інтересів відомих бізнесменів.
Першим під опалу потрапив угорський фармбізнес Gedeon Richter. Не важко розгледіти в цьому політичні передумови, оскільки Орбан не засуджує російську агресію, і всьому світові зрозуміло, на чиєму боці грає Угорщина. Зараз під загрозою 35 препаратів цього концерну, і хоча офіційного наказу про вилучення їх з українського ринку ще немає, це може відбутися з дня на день. Росія є другим по величині ринком збуту для Gedeon Richter, всього за 9 місяців 2022 року цей ринок приніс Угорщині 232 млн еврів. Представник компанії прокоментував можливе призупинення продажів на території України як “незрозуміле”, і сказав, що хотілося б вірити у можливість подальшої співпраці заради блага українських пацієнтів.
Наступні дві компанії, які потрапили під пильну увагу – це Krka зі Словенії і Berlin Chemie з Німеччини. Представник німецької компанії запевнив, що жоден з їх препаратів не виробляється на російській чи білоруській території, більш того: для українців ціни на їх продукцію було заморожено на період війни, працевлаштовано сотні українців, надано фінансову допомогу Україні. В той же час дослідницькі проекти в Росії були скорочені, а персонал в цій країні не набирається на роботу. Тому радикальна позиції України залишається для керівництва компанії незрозумілою.
“За” і “Проти”
Як в України, так і в ЄС є аргументи стосовно вилучення ліків з російського ринку. Основні з них такі:
- “Покарати” людей, які потребують лікування, особливо препаратами, які важко замінити на аналоги, – негуманно.
- Вилучення продукції з санкційних списків – давня практика. До неї вдавалися і у випадку Ірану та Іраку ще в 90-х. Такий виняток застосовується щодо фармпрепаратів, а також сільгосп продукції, щоб не спровокувати гуманітарну кризу.
- Економічна сторона питання теж має вагу, бо мова йде про мільйони і мільярди, частина з яких буде скерована саме на допомогу Україні.
Український уряд вважає, що казати про питання життя і смерті росіян в даній ситуації недоречно, оскільки їх політика не дала вибору тисячам загиблих українців. До того ж, продовжуючи роботу на теренах Росії, компанії фінансують витрати на ракети та дрони, які калічать і вбивають наших громадян. Чи є такий бізнес з погляду на здоровʼя людей доцільним? В уряді однозначно відповідають на це – “Ні”.
Перший заступник Міністерства охорони здоровʼя Комаріда запевняє, що у разі, коли фармкомпанії з ЄС оберуть Росію як торговельний майданчик, українці не відчують браку препаратів, адже замінити їх є чим. Варто зазначити, що наразі з ЄС в Україну надходить біля 70% препаратів.
Що насправді
Пересічному громадянинові може здаватись, ніби таке рішення уряду викликано виключно піклуванням про долю країні. Проте є нюанси:
- Високий ризик корупції. Спеціалісти вважають, що вітчизняні фармкомпанії можуть платити за рішення уряду вилучити європейські ліки з українського ринку.
- Намагання витіснити європейські фармкомпанії викликає незадоволення в ЄС, тому може відвернути партнерів від підтримки України.
Уряд запевняє, що рішення ще остаточно не прийняте, а це означає, що час для маніпуляцій і схилянь на свою сторону ще не вичерпано. Антикорупційне бюро України визнає в новому законі підвищені ризики для корупції. Антимонопольне бюро видало рекомендації щодо захисту економічної конкуренції, і уряд повідомив, що прислухається до рекомендацій.
Чим завершиться історія з фармпрепаратами, зараз не може сказати ні один урядовець, оскільки рішення приймається колегіально. Пересічному українцю залишається сподіватись, що воно не стане причиною, з якої ЄС змінить підтримку на неприязнь і що попереду його не спіткає хвороба, яку треба лікувати вилученими препаратами.
