Президент США Джо Байден зустрівся з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у Білому домі та підтвердив, що Альянс єдиний у питанні захисту України стільки часу, скільки потрібно для боротьби з російськими військами. Однак, ані американський президент, ані генсек Альянсу навіть не натякнули, хто може очолити НАТО після звільнення з цієї посади Столтенберга, який рішуче налаштований її залишити наприкінці 2023 року.
Ця зустріч відбулася приблизно за місяць до щорічного саміту НАТО у Вільнюсі. Перед розмовою з Байденом Столтенберг разом із держсекретарем США Ентоні Блінкеном анонсував «надійний» новий пакет оборонної та політичної допомоги для України, який і буде представлений на саміті у Литві.
Йдеться про транш у розмірі 325 мільйонів доларів, який включає додаткові боєприпаси для високомобільних артилерійських ракетних систем, протитанкову зброю, бронетехніку, артилерійські снаряди та інше обладнання. “Сполучені Штати співпрацюють із більш ніж 50 країнами, щоб об’єднати зусилля для підтримки самооборони України від російської агресії”, – сказав генсек.
Говорячи з президентом США, Столтенберг заявив, що українські сили «роблять успіхи» у своєму контрнаступі, що тільки-но розпочався. «Чим більше землі зможуть звільнити українці, тим сильнішою буде їхня рука за столом переговорів», — упевнений він.
Столтенберг підкреслив, що 16-місячна війна Росії була боротьбою «проти вільних людей усюди», стверджуючи, що наслідки будь-якої перемоги Москви полягають у тому, що світ стане «небезпечнішим».
За словами Столтенберга, Альянс «згодний підтримувати і посилювати підтримку України», що включає «тверду прихильність до збільшення витрат на оборону». А Байден, у свою чергу, заявив, що розв’язана Росією війна проти України зараз є одним із найбільших викликів для США і наголосив на важливості надання Києву допомоги.
“Бо якщо ми цього не зробимо, уявіть, що станеться. Подумайте про це”, – сказав президент.
Ці заяви приховали розбіжності, які існують зараз усередині НАТО щодо темпів і характеру надання оборонної допомоги Україні, її запиту щодо гарантій безпеки від Росії та заявки на членство в НАТО. А також відвернули питання про можливого наступника Столтенберга.
У європейських столицях з нетерпінням чекають на сигнал від Білого дому – кого на цю посаду підтримає Джо Байден. Відомий своєю повільністю та неквапливістю у прийнятті рішень, президент США і зараз не поспішає. Минулого тижня він зустрічався з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен, яку багато європейських дипломатів вважають включеною до короткого списку потенційних кандидатів, і з прем’єр-міністром Великобританії Ріші Сунаком. Сунак протежує на пост генсека Альянсу британського міністра оборони Бена Воллеса.
Столтенберг, який очолював НАТО протягом дев’яти років після триразового продовження свого початкового терміну, має намір повернутися у жовтні до своєї рідної Норвегії. “У мене немає інших планів, крім як припинити своє перебування на посаді”, – сказав він. І висловив упевненість, що 31 член групи зрештою домовиться про наступника. “Я думаю, що для всіх зараз добре мати іншу людину біля керма Альянсу”, – зазначив Столтенберг.
Згідно зі статутом НАТО, обрання генерального секретаря вимагає підтримки всіх 31 країн-членів. Аналітики прогнозують, що ця посада, найімовірніше, дістанеться європейцю. Проте, США, враховуючи їхню величезну роль у фінансуванні організації та визначенні її курсу, мають величезний вплив на вибір генсека НАТО, коли справа доходить до благословення кандидата.
