Український саміт миру в Швейцарії під загрозою: РФ і Китай працюють над цим

Маніпуляції з боку східної вісі протистояння щодо саміту, на який українські політики покладають великі надії, посилюються. Чи вдасться їм звести нанівець всю дипломатичну роботу, яку українська влада проводила більш ніж півроку із західними партнерами, стане зрозуміло вже через півтори тижні. 

Історичний глобальний саміт відбудеться 15-16 червня в курорті Біргеншток (найближче місто – Люцерн). Організатором виступає Україна. Передбачені делегації більш ніж 150 країн і відомих міжнародних організацій. 

Основна мета масштабного заходу – знайти шляхи досягнення миру в Україні. Країна-агресор Росія туди не запрошена, але вона дистанційно намагається вплинути на процес і зробити все, щоб саміт не відбувся.

Саботаж

107 держав встигли підтвердити свою участь. Але деякі важливі фігуранти відмовилися. Наприклад, Китай, який посилається на невиконання поставленої ним умови про обовʼязкову присутність Росії. Те саме оголосила і Південно-Африканська Республіка. Пакистан ще остаточно не надав відповіді, але якщо врахувати його політику і звʼязки з Росією, то можна бути впевненим: вони відмовляться.

Залишаються під питанням

Індія налаштована не дуже серйозно: з одного боку, вони підтвердили свою участь, але з іншого, делегація високого рангу не приїде. Скоріше за все від них направлять секретаря МЗС або заступника радника з питань національної безпеки.  Угорщина ж притримується стабільної лінії і запевняє, що користь від цієї конференції буде лише в тому разі, якщо одним з головних учасників стане Росія. 

Здивування року

Але найбільше неочікуваною виявилась позиція Австралії, яка перевершила навіть Індію. Від неї на саміт відправлять міністра зі страхування інвалідів попри те, що Президент України особисто в телефонній розмові просив про участь Премʼєра або його заступника.  Але ті посилаються на зайнятість і висловлюють думку, що міністр зі страхування є прийнятною заміною. 

Три рівні протистояння

В усіх цих відмовах Міністр закордонних справ України Кулеба вбачає безпосередній вплив Російської Федерації. Він зазначає, що Росія застосовує 3 механізми протидії:

  1. Дискредитація саміту шляхом розсилання листів, різноманітні публічні заяви та проведення закритих зустрічей, під час яких розповсюджує думку про те, що майбутній саміт не має сили і взагалі безглуздий в політичній сфері.
  2. Намагання переконати треті країни в тому, що цей захід найкраще просто ігнорувати.
  3. Спроби обгрунтувати необхідність відправити на саміт делегації найнижчого рівня для тих країн, які виразили готовність бути присутніми. 

Дуже великий відгук на такі провокації виражають країни Азії, Африки і Південної Америки.

Реакція України

Варто розуміти, що присутність і реакція таких країн, як ПАР чи Пакистан не є критично важливою, але, наприклад, відмова Китаю реально ставить під загрозу весь саміт. Зеленський пояснив, що це вже не банальна відмова, а пряма спроба впливу на інші країни і фактична підтримка агресора на міжнародній арені. 

Проти цього різко протестує речниця Міністерства закордонних справ Китаю, яка зазначає, що її країна ніколи не займалася “роздмухуванням російсько-українського конфлікту. 

Чи можливі переговори

Від майбутнього саміту очікується, що він стане фактичним початком шляху до подальших переговорів між Росією і Україною. Першочергове завдання – ядерна безпека. Обʼєкти ядерної енергетики мусять бути гарантовано безпечними, а загроза експлуатації таких потужностей повинна бути виключена. Одна з основних вимог – нормальний контроль функціонування Запорізької атомної станції з боку МАГАТЕ згідно з двимогами цієї організації. 

“Продуктовий” шантаж

Ще один пункт – це те, що продовольча безпека людства або окремих країн не мусить бути “зброєю”. Це окремпо стосується вільного судноплавства в Чорноморській акваторії та в Азовському морі. 

Також увагу треба звернути на полонених. Всі вони мусять бути звільнені, а депортовані особи (мирні жителі і українські діти) – повернені в Україну. 

Якби ці вимоги були виконані, можна було б розпочинати всесторонні переговори. Але рівень російської дипломатії показує: сподіватися на це – досить наївно. Проте світова спільнота буде намагатися зробити все можливе, щоб втілити цей сценарій в життя.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *