В той час, як дехто продовжує заперечувати євроінтеграцію України і перешкоджати цьому процесу всіма силами, факт можна вважати практично здійсненим. Інакше чим можна пояснити те, що вперше в історії на виборах до Європарламенту буде приймати участь українка – Марта Барандій.
Жінка мешкає в Бельгії ще з 2004 року, коли після навчання у Львівському університеті потрапила на стажування в Європарламент. Пізніше нею була здобута ще одна вища освіта – тепер вже в Німеччині. Мовний барʼєр не став перешкодою, адже Марта володіє сімома мовами – англійською, німецькою, польською, українською, російською, французькою та голандською.
Перехідний етап
З 2014 року Барандій стала активною громадською діячкою, яка відстоювала позицію України і українців. Про неї кажуть, що вона інтегрувалася в Європі ще до того, як це зробила вся Україна, і це правда: Марта встигла попрацювати в кількох великих європейських компаніях і юридичних фірмах. З початком повномасштабного вторгнення цей формат набув особливої актуальності.
Але зараз прийшов новий етап для українців – час переходити від громадської до політичної активності, щоб забезпечити розвиток і навіть існування України. Саме тому Марта Барандій прийняла непросте рішення – йти на вибори до Європарламенту, щоб принести в євроспільноту свої ідеї.
На що здатен цей орган
Щоб розуміти, наскільки важливо потрапити в Європарламент українцям, варто зазначити: вибори сюди посідають друге місце у світі за кількістю виборців, поступаючись лише Індії. Причина в тому, що голосують при цьому громадяни 28 країн-членів ЄС. За кожною з них закріплено певну кількість депутатів, пропорційну кількості населення.
Найбільша кількість євродепутатів – це представники Німеччини, Франції та Італії. Українська кандидатка Марта Барандій прийматиме участь від Фландрії (Бельгія). Загальна кількість обранців становитиме 720.
Чи чекати на зміни
Останні вибори до Європарламенту відбулися в 2019 році. Ще тоді євроскептики, яких вистачає в цьому органі, намагалися викликати несприйняття до ідей ЄС. По суті, їх позиція чітко або опосередковано проросійська. Наприклад, блокування Європарламенту – це спроби відвернути увагу ЄС від проблем України. Варто усвідомити, що в Європарламенті чимало політиків і партій до самого початку повномасштабного вторгнення мали близькі відносини з Путіним. Зараз вони просто перейшли в більш приховану площину, або навіть не змінилося:
- Наприклад, французьке “Національне відродження” пропагує анексію Криму як “цілком законну”. Рік тому тут заявили, що перемога Росії у поточній війні – це катастрофа, але Перемога України – це Третя світова.
- Австрійська “Партія свободи” надсилала спостерігачів на кримський референдум, після чого вимагала зняти санкції з Росії. Під час виступу Зеленського в парламенті представники цієї партії демонстративно залишили залу.
- Від Німеччини такої ж позиції притримується “Альтернатива для Німеччини”, яка стабільно виступає проти підтримки Києва, критикує постачання зброї в Україну, звинувачує уряд в розпалюванні війни і т.д. А небезпечно те, що “Альтернатива для Німеччини” відверто веде дедалі більш проросійську риторику.
- В Італії “Ліга Сальвіні “АдН” постійно закликає послабити санкції проти Росії. Самого ж віцепремʼєра Сальвіні називають “другом Кремля”. Він так і не зміг досі визнати, що винуватцем війни є Росія.
І небезпека лише росте. Ще у 2022 році, коли Європарламент визнав Росію країною-терористом, 58 євродепутатів проголосували “проти”. Дехто з них досі ретранслює російську пропаганду. Саме тому критично необхідно починати працювати над тим, щоб кількість проукраїнських і навіть українських представників в Європарламенті збільшувалась стабільно.
Над цим і працює Марта Барандій, прекрасно розуміючи, що першим завжди найважче. Але коли це зупиняло сміливих і відданих людей?