В законодавстві Латвії зʼявились поправки до Кримінального закону, направлені на посилення відповідальності за ухилення від мобілізації. Міжнародні оглядачі зазначають: для подібних змін обрано найкращий час, на відміну від того, як це відбувається в Україні.
Краще пізно, ніж вчасно?
Український досвід показує, що зміна Закону про мобілізацію безпосередньо під час війни – потужний механізм для провокативної діяльності ворога. Очевидно, що потреба в мобілізації, її характер і порядок кардинально змінюється під час бойових дій. Але Україна припустилася фатальної помилки: не впровадила подібні зміни своєчасно, і зараз це викликає гігантський резонанс у суспільстві, негативну реакцію до дій влади. Наразі якраз “розхитування ситуації” в цій сфері є найбільшою загрозою всередині країни, яку активно експлуатує і поглиблює Росія.
Латвія врахувала цей печальний досвід і діє на випередження. Зміни до Кримінального закону внесені саме зараз, і цей час дійсно вважають ідеальним через такі причини:
- В латвійському суспільстві вже є стійке розуміння військової загрози з боку Росії і того, що гіпотетична війна все більше набуває рис реальної. Це робить людей толерантними до більш суворого законодавства у сфері мобілізації.
- Безпосередньо необхідність мобілізуватися ще не виникла, тому зміни розглядаються як загальні, які не несуть загрози життю конкретних людей. Суспільство, як завжди, сподівається, що до втілення найгіршого сценарію не дійде, тому легше сприймає дії влади в цьому напрямку.
Саме тому час обрано максимально вдало і професійно.
Як каратимуть
За ухилення від призову під час заходів цивільної оборони особу можуть позбавити волі на строк до одного року, а військовослужбовців запасу, резервістів або земессаргів – на строк до трьох років. Раніше такі правопорушення каралися короткостроковим ув’язненням, пробаційним наглядом, громадськими роботами чи штрафом.
Також посилено покарання за інші злочини. Наприклад, використання чужої ідентичності, якщо це завдає значної шкоди державі, місцевому самоврядуванню чи особі, або якщо це зроблено з метою помсти, користі чи шантажу, тепер карається позбавленням волі на строк до одного року, тимчасовим позбавленням волі, примусовими роботами чи штрафом. Якщо такий злочин вчинено під час складання іспиту на знання латиської мови або інших знань для набуття громадянства Латвії шляхом натуралізації, строк позбавлення волі збільшується до двох років.
Крім того, депутати вирішили скасувати можливість призначення громадських робіт як покарання за водіння у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, за відмову пройти тест на наркотики чи за залишення місця ДТП.
З початку року Латвія відновила обов’язковий призов до армії, щоб стримати можливу агресію з боку Росії.
