Про те, що Росія готується до інтервенції в країни НАТО, говорять вже два роки. Чи є тому реальні причини і признаки, питання цікаве. Давайте розглянемо “за” і “проти”.
Останніми роками події змінюються блискавично, формуються нові вісі протистояння, а всі процеси, які ще нещодавно займали десятиріччя, тепер пришвидшились до років і навіть місяців. Такими прикладами можуть бути євроінтеграційні процеси або темпи вступу в НАТО нових членів. Але наміри Кремля залишаються незмінними: там налаштовані розширяти свої території і сфери впливу. І головний напрямок розширення – це в бік Європи.
Наважиться?
Головними доказами того, що напад на країни НАТО дійсно планується, вважають такі:
- Сам Путін повідомив про це за пару тижнів до повномасштабного нападу на Україну в 2024 році під час зустрічі з представниками Німеччини, Франції та США. Його вимогою було відновлення мапи сфер впливу в Європі до зразку 1989 року, тобто, до переформатування Польщі та падіння Берлінського муру.
- Напад на Україну став одним зі свідчень серйозності цих намірів, адже війна – це чітке визначення позицій інших країн в підтримку Росії або України. Всі, хто підтримують Київ автоматично переходять у статус ворогів, а нападати на ворогів – не те саме, що нападати на спокійно існуючі країни, наприклад, Латвію чи Литву.
- Попри те, що напад бу би дуже сумнівним актом, історія показує, що зухвалість часто перемагає. Кремль не просто знає цю особливість, а й активно використовує її на практиці.
Останнім часом ця стратегія лише поглиблюється. Саме в рамках неї Президент Росії нещодавно звинуватив Балтію в прийнятті нацизму. Він повідомив, що там тисячі людей вважають “недолюдьми”, переслідують їх, позбавляють основних прав. На тій самій риториці було побудовано вторгнення в Донецьку і Луганську області в 2014 році, і наративи лише посилились перед 2022 роком.
З кожним місяцем звинувачення урядів Балтії в неонацизмі лунають все систематичніше і гучніше, “утиски” росіян і російськомовних активно просувають в російських ЗМІ. Це все направлено на створення інформаційних передумов для нападу.
Не наважиться?
З іншої сторони, прямий напад на країни НАТО – ідея амбітна і дуже зухвала. Треба памʼятати, що Росія не перший рік веде наймасштабнішу війну на планеті.
Але є і доводи, які говорять, що прямої мілітарної агресії Кремль собі в найближче десятиріччя не дозволить:
- Москва розуміє, що є більш “лагідні”, але не менш дієві засоби інтервенції. Наприклад, поглиблення пропагандистської діяльності в регіонах, які становлять інтерес. Саме тому на цю сферу Кремль виділяє рекордні суми.
- Акцент роблять також на політичний вплив, і це має результати. Про це свідчить позиція Дональда Трампа, ставлення до російсько-української війни в Угорщині, Хорватії та ще низці європейських країн, перелік яких дедалі більшає.
Але детальний аналіз показує, що Москва не виключає обидва варіанти, а скоріше за все, має намір поєднати їх для вищої ефективності. Саме тому військово-промисловий комплекс Росії розростається нечуваними темпами. Обсяги вказують, що це – не просто холодна війна, а реальна підготовка до практичних дій.
