В українському суспільстві вже півтори роки розростається наратив, що західні країни довго попереджували Київ щодо неминучого нападу Росії, проте ці попередження ігнорувалися. І це дійсно у певній мірі так. Проте і сам Захід виявився не готовим до цієї війни, про що красномовно свідчить багато фактів. Якби не існував прошарок у вигляді України, можна було б сказати, що Захід програв війну Росії. Чому ж так вийшло?
“Ми в будиночку!”
Кілька років загроза посилювалася, і наприкінці 2021 року навіть самим великим оптимістам стало зрозуміло, що напад невідворотний. Однак, західні партнери не змогли запустити логічні безпекові протоколи, а продовжували просто спостерігати за ситуацією “з-за рогу”.
Стан їх армії та забезпечення зброєю був не підготовлений до того, щоб протистояти серйозній військовій загрозі. Лише те, що Україна життями своїх громадян створила перепону до швидкого просування Росії на Захід, вберегло їх від реальної перевірки стану цих моментів.
Причиною такої неготовності стало розповсюдження політичного шаблону про те, що Росія повільно демократизується шляхом торгівлі з Європою. Це була серйозна помилка.
Справа тягнеться з Першої світової
В Європі є своя сформована філософія війни, і опирається вона на універсалізацію імперіалістичного досвіду Заходу під час Першої світової. Оптика російсько-української війни дуже стала, в неї не входять поправки нового часу. Морально застарілий досвід дає морально застарілі рішення, які були актуальними і своєчасними століття тому. По суті, Перша світова, Друга світова і україно-російська війни – це інтерпретації однієї і тієї ж проблеми, яку так і не навчились вирішувати.
Європа – це Росія
Захід до середини XIX століття був прихильником і втілювачем колонізаторства. Загарбницькі війни вважалися нормальною справою, а напруження у відносинах між емігрантами з колишніх колоній і громадянами держав-колонізаторів і досі дуже високе в Європі.
По суті, колонізаторська Європа була тією ж колонізаторською Росією, яку ми бачимо і зараз. Саме тому ставлення до того, що відбувається, на Заході сильно відрізняється від бачення пересічного українця.